Виховні бесіди для учнів групи 31

В рамках тижня з пожежної безпеки на тему "Добрий і злий сірничок"

переглянте відеоролик

Виховна бесіда 04.11.2021. 

 На тему "Попередження самогубств"

Бесіда 28.10.2021р.

ПРАВИЛА ІНТРЕНЕТ – БЕЗПЕКИ ТА ІНТЕРНЕТ- ЕТИКИ

• 1.Ніколи не давайте приватної інформації про себе (прізвище, номер телефону, адресу, номер школи) без дозволу батьків.
• 2.Якщо хтось говорить вам, надсилає вам, або ви самі віднайшли у мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або вчителів - вони знають, що треба робити.
• 3.Зустрічі у реальному житті із знайомими по Інтернет-спілкуванню не є дуже гарною ідеєю, оскільки люди можуть бути дуже різними у електронному спілкуванні і при реальній зустрічі. Якщо ж ви все ж хочете зустрітися з ними, повідомте про це батьків, і нехай вони підуть на першу зустріч разом з вами.
• 4.Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте.
• 5.Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини.
• 6.Завжди дотримуйтесь сімейних правил Інтернет-безпеки: вони розроблені для того, щоб ви почували себе комфортно і безпечно у мережі.
• 7.Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині, окрім випадків, коли поруч з вами батьки.
• 8.Завжди будьте ввічливими у електронному листуванні, і ваші кореспонденти будуть ввічливими з вами.
• 9.У електронних листах не застосовуйте текст, набраний у ВЕРХНЬОМУ РЕГІСТРІ - це сприймається у мережі як крик, і може прикро вразити вашого співрозмовника.
• 10.Не надсилайте у листі інформації великого обсягу (картинки, фотографії тощо) без попередньої домовленості з вашим співрозмовником.
• 11.Не розсилайте листи з будь-якою інформацією незнайомим людям без їхнього прохання - це сприймається як "спам", і звичайно засмучує користувачів мережі.
• 12.Завжди поводьтеся у мережі так, як би ви хотіли, щоб поводилися з вами!

Сьогодні ми поговоримо про світ, з яким ви стикаєтесь кожного дня – про світ Інтернету. Інтернет – це цікавий та захоплюючий світ, який дозволяє вам дізнаватись про світ цікавого, спілкуватись з людьми в різних кінцях світу, грати в цікаві ігри та ділитись з іншими своїми думками та захопленнями. Але як і в будь - якому іншому світі в Інтернеті є свої правила, яких треба суворо дотримуватись, для того, щоб уникнути неприємних та небезпечних ситуацій. За ініціативою компанії «Microsoft Україна» 3 лютого 2016 року відзначається День безпечного Інтернету. Саме ця організація є засновником веб-ресурсу «Он-ляндія – безпека дітей в Україні».

На сьогодні в Україні проблема безпеки дітей в Інтернеті постала особливо гостро. Аудиторія користувачів всесвітньої мережі дедалі розширюється, і її переважну частину становлять діти та підлітки, які не усвідомлюють повністю загроз, що можуть чекати у віртуальному просторі.

Саме тому сьогоднішнє наше заняття ми присвятимо темі «Безпечний Інтернет». Спробуємо дослідити позитивні і негативні наслідки Інтернету, сформулювати та засвоїти правила безпечної роботи в Інтернеті.

Я вважаю, що користі від Інтернету більше ніж зла, особливо в сучасному світі, де життя вирує все швидше та швидше. Цілком ймовірно, що у найближчому майбутньому Інтернет повністю або майже повністю замінить всі інші засоби зв'язку. Та можливо багатьом людям треба просто замислитись, чи дійсно вони хочуть провести усе життя у віртуальному світі? Чи влаштовує їх таке існування? Слід всім пам'ятати, що Інтернет -це лише інструмент, яким Ви користуєтесь, щоб отримати відповіді на свої питання. Вчиться користуватись Інтернетом із розумом, а краще – знайдіть себе в реальному житті та станьте в ньому авторитетною та вагомою людиною.

Бесіда на 22.04.2021р. "Правила протипожежної безпеки під час відпочинку в лісі"

Бесіда на 15.04.2021р. "Екологічна ситуація в Україні та ії вплив на здров'я людей"

Бесіда на тему "Блискавка, правила поведінки під час грози" 

на 08.04.21р.

10 ПРАВИЛ ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС ГРОЗИ

1. Під час грози, якщо ви перебуваєте вдома, зачиніть всі вікна та двері, у приміщенні не повинно бути протягу: притягує кульову блискавку.
2. Найкраще ховатись у автомобілі або в будинку із громовідводом. Автомобіль ні в якому разі не можна паркувати під деревами або високими конструкціями, потрібно зачинити вікна авто, бажано опустити/зняти антену, зупинитися і перечекати негоду.
3. Не можна ховатися від зливи під деревом: воно притягує блискавки. Крім того, є небезпека падіння важких гілок, які можуть зламатись під натиском вітру.
4. Уникайте металевих парканів, стін, біля яких ростуть дерева, вуличних ліхтарів, металевих веж, опор електропередач.
5. Якщо ви опинилися в лісі, не ховайтеся від грози на підвищенні. Тримайтеся місця, де низькі дерева. Ні в якому разі не бігайте. Дуб, тополя, сосна та ялина найбільш проводять розряд електрики, найменше – верба, клен та кущі.
6. Якщо ви опинилися в полі, знайдіть заглиблення в землі. Бажано, щоб місце було сухим, адже волога земля сильніше проводить електрику. Не лягайте, краще присісти, щоб мати якомога менше площі прилягання до землі.
7. Якщо у вас із собою є парасолька, ні в якому разі не розкривайте її, адже металеві прути притягують розряди.
8. Всі електричні прилади є своєрідними приймачами для блискавок. Тому ні в якому разі не користуйтеся ними під час грози, краще їх вимкнути з мережі.
9. Не можна купатися у водоймах під час грози. Якщо ви на човні і бачите, що наближається негода, намагайтеся якнайшвидше дістатись до берега.
10. Не телефонуйте з мобільного телефону, навіть якщо страшно і хочеться підтримки близьких. Пам’ятайте, що єдиний правильний вчинок – негайно вимкнути телефон, адже є велика загроза влучання блискавки. 
11. Основні правила безпечної поведінки під час грози
12. 
    Блискавка - це іскровий розряд електростатичного заряду купчастої хмари, що супроводжується яскравим спалахом та різким звуком (громом).
    
    
    
    Розряд блискавки характеризується великою силою струму, а його температура сягає 300 000° С. Дерево при ударі блискавки розколюється і може загорітися. Розкол дерева відбувається внаслідок внутрішнього вибуху через миттєве випаровування внутрішньої вологи деревини.
    
    
    
    Розряд статичної електрики, зазвичай, проходить шляхом найменшого електричного опору. Чим менша відстань між предметом та купчастою хмарою, менший і електричний опір. Блискавка уразить, в першу чергу, найвищий предмет.
    
    
    
    Для зменшення ймовірності ураження блискавкою споруд, об’єктів господарської діяльності встановлюють спеціальний захист – заземлені щогли з натягнутими високо над спорудами дротами - блискавковідводи.
    
    
    
    

    Як діяти під час грози?
    
    

    Відео YouTube

    
    

    
    
    Блискавка небезпечна тоді, коли слідом за спалахом чути грім. У цьому випадку потрібно терміново вжити запобіжних заходів.
    
    Якщо ви у приміщенні: 
    
    
    - зачиніть вікна, двері, димарі та вентиляційні отвори;
    
    
    - не розпалюйте піч, тому що високотемпературні гази, що виходять з димаря, мають низький опір;
    
    
    - не слід користуватися водогоном - умиватися над раковиною, ванною, в жодному разі не можна приймати ванну;
    
    
    - не користуйтесь телефоном, стаціонарним теж - блискавка іноді влучає у натягнутий між стовпами провід;
    
    
    - не стійте біля вікна, вимкніть телевізор, радіо, інші електроприлади.
    
    
    
    Щоб убезпечити себе та своїх близьких, перед виїздом на природу потрібно уточнити прогноз погоди. Якщо прогнозують грозу, краще перенести поїздку. 
    
    Перед початком грози зазвичай спостерігається або відсутність вітру, або вітер змінює напрям. 
    
    Якщо ви не у приміщенні 
    
    Помічено, що вітер не дасть вам уявлення про те, куди рухається гроза, грози, всупереч усякій логіці, часто йдуть проти вітру.  
    
    Відстань від грози до місця вашої дислокації можна визначити за часу між спалахом блискавки і гуркотом грому (1 секунда - відстань 300-400 метрів, 2 секунди - 600-800 метрів, 3 секунди - 1000 м).
    
    Визначивши, що гроза рухається у напрямку до вас, подивіться, наскільки ваше положення «безпечно»:
    
    - мокрий одяг і тіло підвищують небезпеку ураження блискавкою ;
    - на височині більше шансів стати об'єктом ураження;
    - шукайте укриття в лісі серед невисоких дерев, в горах - в 3-15 метрах від високого об'єкту, на відкритій місцевості - в сухий ямці, канаві;
    - піщаний і кам'янистий грунт безпечніше глинистого; 
    - ознаки підвищеної небезпеки: ворушіння волосся, дзижчання металевих предметів, розряди на гострих кінцях спорядження.
    
    Заборонено:
    
    - ховатися біля самотніх дерев;
    - притулятися до скель і стрімких стінах;
    - зупинятися на узліссі;
    - зупинятися біля водойм;
    - ховатися під скельним навісом;
    
    - бігати і метушитися;
    - пересуватися щільною групою;
    - перебувати в мокрому одязі;
    - перебувати біля багаття;
    - зберігати металеві предмети в наметі;
    
    

    Якщо гроза застала вас в автомобілі - не виходьте з нього. Обов'язково зачиніть двері, підніміть вікна, щоб не було протягів, опустіть антену радіоприймача.

    
    Не розкривайте парасолю - в парасольці є металеві прути, які притягують розряди.
    
    Не підходьте близько до електропроводки, водостоків з дахів, до антен, не торкайтесь металевих конструкцій, металевих електроопор, опор мостів, дротяних огорож.
    
    
    Блискавка ніколи не потрапляє в чагарник, краще сховайтеся під ним.
    
    Якщо грозовий фронт захопив вас під час занять спортом чи роботою - негайно припиніть ці заняття.
    
    
    Прямувати до сховища слід нешвидко, пригнувшись (розряди контактують із вищими точками, якою й може стати голова).
    
    
    Металеві предмети (мотоцикл, велосипед, інструмент) покладіть на землю, відійдіть від них на 20-30 м.
    
    
    Якщо гроза застала вас із довгими предметами в руках (вудочка, граблі, вила, лопата) - негайно покладіть їх на землю та відійдіть.
    
    
    Якщо ви у лісі - сховайтесь серед низькорослих дерев чи кущів. Не ховайтесь під високими деревами, особливо соснами, дубами, тополями - вони мають високу електропровідність. Верба, клен та кущі мають низьку електропровідність.
    
    
    Якщо ви у воді - пливіть до берега повільно, спокійно, не вимахуючи руками. Допливши, негайно вийдіть на сушу, відійдіть від берега, спустіться у низину.
    
    
    Якщо гроза застала вас у човні - намагайтесь сидіти нерухомо, витягши весла з води. Не забудьте пригнути голову до колін.
    
    
    У степу, полі при відсутності укриття (будівлі) не лягайте на землю, підставляючи електричному струму все своє тіло, а присядьте навпочіпки у виямці чи низині, обхопивши ноги руками та пригнувши голову. Земля у заглибленні має бути сухою, волога земля сильніший провідник. Не можна ховатися у одиноких спорудах, хатинах, наметах, тим паче серед острівців дерев.
    
    
    Якщо вас двоє, троє чи більше - не скупчуйтесь в укритті разом, а ховайтесь поодинці - можливе ураження блискавкою не загрожуватиме зразу всім.
    
    
    
    

    Небезпечні передвісники

    
    
    Якщо ви відчули, що предмети, які знаходяться навколо вас, наче дзижчать чи якось відлунюють, негайно поміняйте схованку, бо тут небезпечно!
    
    Якщо волосся на голові мовби ворушиться чи здиблюється (принаймні вам так здається), перейдіть в інше місце, бо тут "накопичується" електрика, яка може "притягти" блискавку.
    
    
    

    Кульова блискавка
    
    

    
    Загадкова кульова блискавка може мати вигляд блакитної, зеленої, жовтої чи червоної кулі сантиметрів двадцяти в діаметрі. Поширює навколо себе потужне випромінювання невідомої нам природи, а також іонізує повітря та може змінювати фізико-хімічні властивості предметів, з якими вона вступає у безпосередній контакт.
    
    
    Температура її може досягати десяти-п'ятнадцяти тисяч градусів! 
    При зіткненні з землею вона пробиває ями півметра завглибшки та півтора метра діаметром!
    
    Ті, кому пощастило вижити після зустрічі з кульовою блискавкою, можуть потім тяжко і довго хворіти. Симптоми хвороби такі ж, як при сильному радіоактивному опроміненні та ураженні центральної нервової системи.
    
    Тому, щоб убезпечити себе та свою оселю, при перших ознаках грози зачиніть кватирки, вікна, двері.
    
    
    Якщо у приміщення потрапила кульова блискавка, не варто робити різких рухів, тому що траєкторію польоту блискавки передбачити неможливо - вона поводиться непередбачувано.
    
    
    Ваші рухи можуть викликати повітряний потік, по якому згусток енергії полетить цілеспрямовано за вами. Краще затамувати подих. 
    
    
    Добре було б встигнути взяти в руки будь-який предмет (не металевий!) та виставити його перед собою. 
    
    
    Якщо блискавка "прилипне" до нього, обережно покладіть предмет на землю. Потім спробуйте повільно вийти з приміщення, не викликаючи коливань повітря. Блискавка зникне сама собою - іноді безшумно, іноді з вибухом. Вона може залишити після себе отвір у дверях, а може - лише запах озону.
    
    
    Після таких візитів бувають пожежі. Тому не втрачайте пильності.
    
    
    Запам'ятайте: всі електричні прилади, зокрема мобільні телефони, є своєрідними приймачами для кульових блискавок. Тому, задля власної безпеки, не користуйтеся ними під час грози.

Моє здоров’я… Моє рішення… Мій вибір…

 Психоактивні речовини 

і види залежності

Мета проведення:

·        підвищення соціальної та особистісної компетентності учнів;

·    забезпечення цілісного інформування і навчання з питань попередження наркотичних та алкогольних проблем;

·        формування навичок підтримки здорового способу життя;

·   формування навичок особистісного захисту, а саме: протистояння соціальному тиску, відстоювання власної позиції, впевнена поведінка, ефективне спілкування, критичне мислення, самоповага, самоконтроль, прийняття рішення;

·        зменшення особистісних факторів ризику та підвищення особистісних факторів захисту. 

Тютюн, алкоголь, деякі ліки, токсичні речовини, наркотики тощо. Усі вони більшою чи меншою мірою впливають на мозок і психіку людини, її здатність тверезо мислити і відповідально діяти. Тому їх називають психоактивними речовинами (такими, що впливають на психіку людини).

Деякі з них використовують у медицині як знеболювальні чи снодійні препарати. Інші, хоч і небезпечні для здоров’я, але не заборонені законом. Це тютюнові й алкогольні вироби, препарати побутової хімії.

Однак є ще одна група психоактивних речовин, вживання яких є особливо небезпечним. Це наркотичні речовини, наркотики. Хоч наркотичний ефект можуть мати й інші психоактивні речовини, до прикладу, деякі ліки, та загалом наркотиками прийнято називати лише нелегальні препарати, розповсюдження яких заборонено законом.

Найбільша небезпека психоактивних речовин, зокрема наркотиків, полягає в тому, що вони спричиняють залежність.

Фізична залежність виявляється в тому, що організм не може нормально функціонувати без ПАР, що викликає сильний потяг до цієї речовини. Фізична залежність характеризується звиканням до ПАР і наявністю абстинентного синдрому («ломки») через відсутніть наступної дози. Пошук і прийом наступної дози стає життєвою потребою. Особливо швидко розвивається фізична залежність від наркотиків.

Психологічна залежність — це хворобливе прагнення вживати ПАР, щоб отримати приємні відчуття або позбутися неприємних. Психологічна залежність завжди виникає при систематичному вживанні ПАР, але може виникнути і після одноразового прийому, наприклад, деяких синтетичних наркотиків.

Ознаки наркотичної залежності

Наркотична залежність не виникає за одну ніч. Це відбувається поступово, крок за кроком, часто непомітно для людини. За влучним висловом Семюела Джексона: «Пута звички є надто слабкими, аби їх можна було помітити до того моменту, коли вони стають надто міцними, щоб їх можна було розірвати».

Іноді людина сама не знає, може вона ще контролювати себе чи вже потрапила в тенета залежності.

Кроки до виникнення залежності Крок 1. Експерименти з психоактивними речовинами. Крок 2. Епізодичне вживання психоактивних речовин. Крок 3. Вживання психоактивних речовин регулярно (раз на тиждень або частіше), але в малих дозах. Крок 4. Неконтрольоване вживан­ня наркотиків.

 

Ознаки наркотичної залежності:      вживання психоактивних речовин, щоб відволіктися від проблем;      нав’язливі думки про те, щоб дістати чергову дозу;      продаж речей чи крадіжки, щоб роздобути гроші;      провали в пам’яті, коли неможливо згадати, що робив напередодні;      поява нових друзів, які вживають психоактивні речовини;      відсторонення від родини і давніх друзів;      втрата інтересу до всього, що раніше цікавило;      напади тривоги, депресії, люті;      постійні обіцянки не вживати наркотики, невдалі спроби зупинитися;      вживання психоактивних речовин наодинці;      виникнення абстинентного синдрому через відсутність наступної дози;      потреба вживати більшу дозу, щоб відчути той самий ефект.

Вплив куріння на здоров’я

Вживання тютюну, поряд із вживанням алкоголю, неправильним харчуванням та малорухливим способом життя, є одним з основних чинників, що спричиняють неінфекційні захворювання і передчасну смертність населення. Куріння в підлітковому віці уповільнює темпи фізичного розвитку, ускладнює статеве дозрівання, негативно позначається на стані ще не зміцнілої серцево-судинної системи, легенів, інших систем організму.

Миттєві наслідки куріння. Відомо, що тютюновий дим містить понад 4000 різних хімічних сполук, серед яких найнебезпечнішими є смоли, чадний газ, нікотин і радіоактивний полоній.

Наслідки куріння впродовж двох років. Навіть два роки куріння у підлітковому віці можуть заподіяти шкоду здоров’ю (мал.)

ВООЗ щодо наслідків куріння.

Щорічно понад п'ять мільйонів осіб умирають через куріння.    Понад 600 000 осіб, які не курять, умирають від впливу вторинного тютюнового диму від цигарок у закритих приміщеннях.    Серед дорослих людей тютюновий дим викликає серйозні серцево-судинні та респіраторні захворювання, включаючи ішемічну хворобу серця і рак легенів.    Серед дітей грудного віку він викликає раптову смерть. У вагітних жінок цей дим призводить до народження дітей з низькою масою тіла.    Приблизно 40 % всіх дітей систематично піддаються впливові вторинного тютюнового диму в будинках.    Третина всіх випадків смертей, пов'язаних із вдиханням вторинного тютюнового диму, відбувається серед дітей.

Алкоголь і здоров’я

Вплив алкоголю на поведінку людини. Найбільше алкоголь впливає на мозок, пригнічуючи його функцію. Поведінка людини при цьому залежить від вжитої дози (мал.).

Серед причин вживання алкогольних напоїв підлітки часто називають бажання посилити гарний настрій або виправити поганий, відволіктися від проблем, полегшити спілкування з протилежною статтю, відчути себе дорослим, не відставати від однолітків. Інші мотиви —цікавість, «просто так», «від нічого робити» і домашні свята й урочистості.

Більшість підлітків найчастіше вживають пиво та слабоалкогольні коктейлі, покладаючись на оманливу «легкість» таких напоїв. Однак пиво і слабоалкогольні напої викликають швидке звикання і не менш сильну залежність ніж міцні напої. Стала пристрасть частіше виникає у підлітків, чиї друзі, родичі або батьки регулярно випивають.

Ризики пов'язані зі зловживанням алкоголю підлітками:    неадекватне сприймання ситуації у стані сп'яніння, нехтування заходами безпеки і як наслідок цього – травми, нещасні випадки, в тому числі у результаті дорожньо-транспортних пригод, незахищені статеві контакти, підвищений ризик стати об'єктом насильства, зокрема сексуального;    стрімке формування залежності;    гормональні розлади і безпліддя (до цього схильні як дівчата, так і хлопці).

Материнство і алкоголь. Зачаття у стані алкогольного сп'яніння одного або обох майбутніх батьків небезпечне аномаліями розвитку у плоду. Дитина може народитися з патологіями центральної нервової системи, вовчою пащею і заячою губою, іншими порушеннями розвитку. Аналогічні наслідки і від зловживання алкоголю під час вагітності. У жінки зростає ризик викидня, передчасних пологів, мертвонародження або аномального розвитку внутрішніх органів плоду, його нервової системи, головного мозку, будови обличчя. Діти, що народилися у матерів, які вживали алкоголь до і під час вагітності, часто мають малу вагу і зріст при народженні, відстають у подальшому фізичному і розумовому розвиткові.

ВООЗ щодо вживання алкоголю.

Через надмірне вживання алкоголю у світі щороку помирає 3,3 млн осіб, що становить 5,9 % усіх смертельних випадків.    Серед людей віком 20-39 років приблизно 25 % усіх смертельних випадків пов'язані з алкоголем.    Шкідливе вживання алкоголю призводить до психічних і поведінкових розладів, порушень здоров'я, а також травм.    Установлено причиново-наслідкові зв'язки між надмірним уживанням алкоголю та інфекційними захворюваннями, що передаються статевим шляхом.    Вживання алкоголю завдає значної соціальної і економічної шкоди окремим людям і суспільству загалом.

Руйнівні наслідки вживання наркотиків

Причини вживання наркотиків. Наркоманія — одна з найболючіших проблем сучасності. Щодня ми чуємо про злочини, скоєні через наркотики, про зруйновані долі та вкорочені життя. Під загрозою опинилися підлітки, які мало знають про небезпеку наркотиків і не вміють опиратися тиску з боку наркоторговців і друзів. Молоді люди починають вживати наркотики з різних причин, зокрема:

Соціальні чинники:    наркотики є легкодоступними;    реклама цигарок і алкоголю підступно створює позитивний імідж наркотикам і заохочує молодь;    наркотики вживають друзі;    деякі фільми і телепередачі романтизують наркотики. Психологічні чинники:    деякі люди не знають, як це небезпечно — курити, пити і вживати наркотики;    їм цікаво, на що це схоже;    вони не вірять, що вживання наркотиків є таким небезпечним, як про це застерігають експерти;    знаючи про небезпеку наркотиків і довіряючи експертам, вони вірять, що можуть спробувати         наркотики, а потім відмовитися від них, коли захочуть;    вони думають, що більшість людей уживають наркотики;    вони позитивно ставляться до вживання наркотиків;    вони вірять, що наркотики допоможуть розв’язати їхні проблеми;    деякі підлітки переконані, що, вживаючи наркотики, стають старшими на вигляд;    за допомогою наркотиків вони намагаються відновити психологічну рівновагу (позбутися тривоги, смутку, низької самооцінки);    вони вважають, що це непоганий спосіб розважитися;    вони переконані, що вживання наркотиків — це модно, круто і поліпшить їхній імідж;    у них не розвинені соціальні навички, і вони не вміють казати «Ні».

Негайні наслідки вживання наркотиків. Більшість наркотиків безпосередньо загрожують життю людини. Вони можуть спричинити смертельне отруєння, зу­пин­ку ди­хан­ня чи серцевий напад. Найпоширенішою причиною смерті є передозування.

Наркотики послаблюють інстинкт самозбереження, руйнують здатність тверезо мислити й ухвалювати виважені рішення. Під їхнім впливом люди частіше потрапляють у небезпечні ситуації за кермом автомобіля, у човні, за верстатом — там, де потрібні підвищена увага, швидка реакція, обе­режність.

Віддалені наслідки. Вживання наркотиків має і віддалені наслідки для життя та здоров’я людини: безпліддя, важкі психічні захворювання. У споживачів «зі ста­жем», які користуються шприцами, зазвичай ціла низка смертельно небезпечних хвороб— сифіліс, гепатит В, ВІЛ-інфекція.

За регулярного вживання наркотиків руйнується соціальне оточення людини. Вона змушує страждати свою родину, відштовхує друзів. Зазвичай її матеріальне становище погіршується, нерідко вона втрачає роботу, продає все, що має.

Той, хто вживає наркотики, потрапляє в залежність не лише від наркотиків, а й від нарко- торговців — людей із кримінального середовища. Він ніколи, напевно, не знає, що купує. Адже щоб отримати більше товару, в героїн чи кокаїн додають інші речовини, нерідко смертельно небезпечні.

Як­що у людини нема грошей, їй можуть запропонувати «заробіток»: схиляють до проституції, спонукають до крадіжок, пограбувань, розповсюдження наркотиків. Так вона неминуче вступає у конфлікт із законом, прокладає собі дорогу до в’язниці.

Заходи з профілактики вживання ПАР

Захисними чинниками, що перешкоджають уживанню підлітками психоактивних речовин, є:

міцна сім’я, залучення до життя сім'ї, увага до захоплень підлітка з боку батьків;    успішний досвід навчання і спілкування у школі;    успішна соціалізація серед однолітків;    добре сформовані життєві навички;    поінформованість про наслідки вживання психоактивних речовин.

Школа може допомогти учням у розвитку захисних чинників, зокрема й через:

забезпечення захисного фізичного середовища у школі, у тому числі наявність охорони та чітких правил щодо заборони вживання психоактивних речовин на території навчального закладу;    формування сприятливої загальношкільної атмосфери, що підтримує здорові стосунки між учнями і мотивує їх до здорового способу життя;    розвиток в учнів знань про здоров'я, зокрема чинників, які впливають на здоров'я, негативні наслідки вживання психоактивних речовин;    формування і зміцнення в учнів позитивної самооцінки, позитивних життєвих цілей, установок і навичок.

Формування життєвих навичок дає найкращі результати: це дозволяє учням сформувати позитивну самооцінку і визначати позитивні цілі, успішно соціалізуватися в середовищі однолітків, не потрапляючи під їхній можливий негативний вплив і відстоюючи свої переконання.На 25.03.2021р.

Бесіда на тему "Для чого потрібні організму вітаміни та мінерали"

Вітаміни, їх види та значення в роботі організму людини

Для підтримання нормальної життєдіяльності організму крім білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин і води потрібні вітаміни. Цим терміном називають групу додаткових речовин їжі, що належать до різних класів органічних сполук і за рідкісним винятком не синтезуються в організмі людини. Вони мають сильний і певною мірою специфічний вплив на процеси обміну, причому в дуже невеликих кількостях.

Існування і значення вітамінів для життя встановив наприкінці минулого століття російський лікар М. І. Лунін (1881). Пізніше польський хімік К. Функ (1912) назвав біологічно активну речовину, яку виділили з висівок, "вітаміном", оскільки вона містила в своїй молекулі аміногрупу (лат. vita -- життя + "аміни"). Ця назва збереглась до цього часу, хоча азот міститься не в усіх вітамінах.

Вітаміни надходять в організм з продуктами харчування, переважно рослинного походження. В тканинах організму людини вони засвоюються, утворюючи більш складні речовини. їх значення полягає в тому, що вони є складовою частиною молекул багатьох ферментів та деяких фізіологічно активних речовин, які беруть участь в обміні речовин. Отже, якщо вітаміни не надходять з їжею, то організм не отримує необхідних речовин, що згубно позначається на здоров'ї людини.

Як правило, під час дослідження будь-якого вітаміну його вводять піддослідним тваринам в очищеному вигляді або навпаки, вилучають його з продукту харчування і вивчають фізіологію та біохімію піддослідних організмів. Таким чином було з'ясовано роль вітамінів в обміні речовин, їх різноманітні функції. Стало відомо, що вони беруть участь у синтезі й розщепленні амінокислот, жирів, азотистих основ нуклеїнових кислот, деяких гормонів, медіатора ацетилхоліну, який забезпечує передавання імпульсів у нервовій системі.

Нині відомо понад 20 вітамінів, які мають безпосереднє значення для здоров'я людини. Усі вони розподілені на дві групи:

• жиророзчинні (кальцифероли - віт. D, каротиноїди - провітаміни А, ретинол - віт. А, токофероли - віт. Е, філохінони - віт. К)
• водорозчинні (аскорбінова кислота - віт. С, біотин - віт. Н, нікотинова кислота - віт. РР, пантотенова кислота - віт. В5, піридоксин - віт. В6, рибофлавін - віт. В2, фолієва кислота - віт. В9, ціанокобаламін - віт. В12).

За нормального раціону і здорового способу життя потреба у вітамінах задовольняється природним шляхом. Проте навіть за цих умов узимку й навесні доцільно вживати додатково аскорбінову кислоту (віт. С). У разі одноманітного харчування, збідненого на натуральні рослинні продукти, спостерігається порушення обміну вітамінів. Дещо вища потреба у вітамінах у молоді, а також у осіб, що працюють у шкідливих умовах, живуть у суворих кліматичних умовах, під час захворювань. У таких випадках люди потребують додаткового збагачення їжі вітамінами.

Для збереження вітамінів у їжі слід дотримуватись правил заготівлі, зберігання продуктів, приготування їжі - уникати її переварювання й пересмажування. Наприклад, у пошкоджених овочах і фруктах аскорбінова кислота руйнується внаслідок дії ферментів, які розщеплюють ці молекули.

Нині добре відомо, що при нестачі (гіповітаміноз, або авітаміноз) або надлишку (гіпервітаміноз) вітамінів в організмі розвиваються захворювання.

Добова потреба людини у вітамінах значною мірою залежить від її віку, роду занять, маси тіла, статі, загального стану здоров'я тощо.

Препарати жиророзчинних вітамінів, їх значення

Ретинол (вітамін А) – міститься в печінці морських тварин та прісноводних риб, сільськогосподарських тварин, жовтку яєць, вершковому маслі, в молоці, сирі. В рослинах (морква, шпинат, петрушка, салат, зелена цибуля, черешні, помідори, порічки) містить каротин – малоактивна форма (провітамін) вітаміну А. В печінці та кишках каротин гідролізує і перетворюється в активнішу форму – ретинол. Всмоктуванню ретинолу в кишках сприяють жовчні кислоти, ферменти підшлункової кислоти. Вітамін легко осилюється на повітрі і руйнується ультрафіолетовими променями.

Надзвичайно важливу роль відіграє ретинол у ресинтезі світлочутливого пігменту сітківки родопсину, який безпосередньо сприймає зорові подразнення.

Нестача (гіповітаміноз) ретинолу спричинює патологічні зміни в функції епітеліальних тканин шкіри, дихальних шляхів, травного апарату, нервової та ендокринної системи. Слизові оболонки та шкіра висихають, розрихлюються, відбувається ороговіння епітелію (гіперкератоз), послаблюється їхня бар’єрна функція. Крім того, з’являються дегенеративні зміни в нервовій тканині, порушується координація рухів, виникають атаксія, паралічі.

Гіповітаміноз виникає при недостатності вітаміну або провітаміну в їжі, захворюваннях травного апарату, а також при підвищеній потребі в ретинолі (вагітність, лактація, інфекція, гарячкові стани, тиреотоксикоз, алкогольне сп’яніння).

Добова потреба дорослої людини – 1,5 мг ретинолу.

Застосовують ретинол при гіпо- і авітамінозі, захворюваннях очей, шкіри, опіках, пролежнях, остеомієліті, гангрені, виразковій хворобі шлунка ф дванадцятипалої кишки, при хірургічних втручаннях, інфекціях верхніх дихальних шляхів, а також призначають дітям в період інтенсивного росту.

Ергокальциферол (Ergocalciferolum) (вітамін D2). Ергокальциферол є найактивнішим з відомих (близько 10) форм вітаміну D.

Найбагатшою сировиною для його одержання є жир із печінки тварин, особливо печінки морських риб. Міститься цей вітамін у молоці, коров’ячому маслі, яєчному жовтку, печінковому жирі. Провітаміни, що є в шкірі людини, наприклад ергостерол, під дією ультрафіолетового проміння перетворюються в активні форми.

Ергокальциферол, що надходить із зовні, всмоктується в тонкій кишці при достатній кількості тваринного та рослинного жирів.

При недостатній кількості вітаміну знижується вміст неорганічного фосфору в крові (гіпосфатемія), порушується всмоктування в кишках та засвоєння кістками кальцію, фосфату. Вміст кальцію в крові підтримується внаслідок резорбції його із кісток; тому при нестачі ергокальциферолу виникає розм’якшення кісткової тканини і в дітей розвивається рахіт, а у дорослих – остеомаляція. Вітамін стимулює ріст, сприяє затримці фосфору і кальцію в організмі та засвоєнню їх кістками, підвищує опірність організму о інфекції. При вживання ергокальциферолу зникають симптоми рахіту й остеомаляції, нормалізується ріст організму.

Добова потреба вітаміну – 500-1000 МО. Профілактику гіповітамінозу в дітей треба починати ще в період вагітності матері й постійно продовжувати після народження дитини. Тому вагітним жінкам і жінкам-годувальницям призначають препарати цього вітаміну. При передозуванні виникає гіпервітаміноз, який характеризується анорекцією (втратою апетиту), запором, дистроартеріального тиску, прискоренням ШОЕ, зневодненням, дистрофічними змінами, зростанням кількості кальцію в крові й відкладанням його у м’яких тканинах.

Філохінони (Phyllochinona) (вітамін К). Це збірна назва кількох схожих між собою сполук (вітамін К1 міститься в зелених частинах рослин, вітамін К2 продукується бактеріями кишок, а також міститься в риб'ячому жирі, борошні).

Філохінони поширені у природі і є в багатьох харчових продуктах: моркві, шпинаті, кропиві, люцерні, риб’ячому борошні. У товстій кишці людини (починаючи з 4-5-го дня після народження) відбувається біосинтез вітаміну окремими видами бактерій; цей вітамін добре засвоюється і цілком задовольняє потреби макроорганізму. Порушення біосинтезу вітаміну К мікрофлорою кишок та відсутність його в їжі спричинює різке сповільнення зсідання крові, що може супроводжуватися небезпечними ускладненнями – крововиливами та кровотечами.

Дія філохінонів полягає в тому, що вони беруть участь у синтезі протромбіну й про конвертину, завдяки чому сприяють зсіданню крові (виявляють протигеморагічний ефект). При недостатній кількості вітаміну в організмі порушується біосинтез зазначених компонентів. Філохінони виявляють лікувальну дії лише тоді, коли печінка ще не втратила функції виробляти протромбін і про конвертин. Крім впливу на зсідання рові філохінони відіграють велику роль у клітинному диханні.

Токоферолу ацетат (Tocopheroli acetas) (вітамін Е). Під збірною назвою "вітамін Е" об’єднуються а-, И- і v-токофероли. Найбільш активним із них є а-токоферол. В організмі людей і тварин токофероли не утворюються. Містяться вони в зеленому листі конюшини, салату, шпинату, зародках пшениці, в олії сої, арахісу, бавовнику, льону, кукурудзи, а також у продуктах тваринного походження: яєчному жовтку, печінці, вершковому маслі. Вітаміни Е – олієподібна світло-жовта прозора рідина з слабким запахом, не розчинається у воді, на світлі окислюється й темніє.

Токофероли є антиоксидантами, тобто запобігають прямому (без ферментному) окисленню ненасичених жирних кислот, аскорбінової кислоти, каротину та інших речовин.

При нестачі (гіповітамінозі) токоферолів нагромаджуються перекиси жирних кислот, які пошкоджують клітинні мембрани, викликають дегенеративні зміни в статевих залозах, внутрішніх органах, скелетній мускулатурі, внаслідок чого порушується вагітність та припиняється розвиток ембріона.

Препарат застосовується при захворюваннях серцево-судинної системи, опіках. виразках різного походження. запальних процесах сітківки ока, токсикозах вагітності, м’язовій дистрофії, при захворюваннях нервової системи та шкіри.

Водорозчинні та жиророзчинні вітаміни, їх значення

До водорозчинних вітамінів належить: вітамін С, Н, В13, В2, В1, В5, В6, В9, В12. Усі вони термостабільні, за винятком вітаміну С, який руйнується при нагріванні в присутності кисню та важких металів.

Тіамін (Thiaminum) (вітамін В1). Вітамін міститься в дріжджах, зернових і бобових рослинах (особливо в зародках рису, пшениці, гречки, жита), у пшениці, нирках, серці, молоці, яєчному жовтку. Всмоктується в тонкій кишці.

Тіамін нормалізує шлункову секрецію, поліпшує регенерацію тканин, підвищує тонус парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.

Застосовується тіамін при гіпо- й авітамінозах, а також як неспецифічний фармакологічний засіб, при захворюваннях периферичної та центральної нервової системи (неврології, ішіас, каузалгія, полі-неврити), порушеннях функції травного апарату, захворюваннях міокарда та при пере-втомах.

При передозуванні тіаміну виникає шум у вухах, запаморочення, нудота, висипання на шкірі, кропив’янка, свербіння. Може виникати навіть тіаміновий шок, що є проявом алергічної реакції на препарат.

Добова потреба у вітаміні для дорослої людини 2-3 мг. При фізичній роботі, у дітей, у вагітних, в період годування груддю потреба у вітаміні зростає до 5-6 мг на добу.

Рибофлавін (Riboflavinum) (вітамін В2). Жовто-оранжевий кристалічний порошок, гіркий на смак, без запаху мало розчинний у воді. Рибофлавін дуже поширений у природі. Він міститься у дріжджах, яєчному жовтку, печінці, серці, нирках, молоці, ікрі, рибі, м’ясі, зародках і оболонках злаків, гороху, листкових овочах. Рибофлавін термостабільний, не руйнується при кулінарній обробці.

Цей вітамін входить до складу ферментних систем, що регулюють процеси окислювання і відновлення, а також білковий, жировий і вуглеводний обміни.

Добова потреба у рибофлавіні 1-3 мг. Велике значення для профілактики гіповітамінозу мають такі продукти, як пивні і пекарські дріжджі, гриби сир, печінка, молоко, бобові. Тепер рибофлавіном вітамінізують хліб і хлібобулочні вироби.

Рибофлавін застосовують для лікування гіпо- і авітамінозів цього вітаміну, а також як лікувальний препарат при екземах, дерматичних виразках, ранах, опіках, тріщинах сосків, блефаритах, кон’юнктивітах, при ураженнях рогівки ока.

Кислота нікотинова (Acidum nicotinicum) (вітамін РР, вітамін В3). Білий кристалічний порошок, без запаху. В організмі нікотинова кислота перетворюється в амід (вітамін РР). Цей вітамін відіграє важливу роль в окислювально-відновних процесах, входить до складу ферментів, які переносять кисень, регулюють тканинне дихання.

Нікотинова кислота й її амід стимулюють кровотворення і кістковому мозку, прискорюють процеси загоєння ран і виразок, посилюють секрецію шлунка та перистальтику кишок, а також поліпшують всмоктування різних речовин із кишок.

Ціанокабаламін (Cyanocobalaminum) (вітамін В12). Кристалічний порошок темно-червоного кольору без запаху, гігроскопічний, мало розчинний у воді. Синтезується мікрофлорою кишок людини, але в недостатній кількості порівняно з витратами організму. Тваринні продукти є основним джерелом вітаміну. В людському організмі ціанокобаламін нагромаджується в печінці, нирках, стінці кишок. Всмоктування й засвоєння вітаміну погіршується або зовсім припиняється, якщо немає "внутрішнього фактора" – речовини білкової природи (мукопротеїду), яка виробляється залозами слизової оболонки шлунка і, з’єднуючись із вітаміном, запобігає його руйнуванню в кишках.

Ціанокобаламін застосовується при перніціозній (мегалобластичній) анемії, анемії вагітних, порушеннях кровотворної функції кісткового мозку, при захворюваннях нервової системи (розсіяний склероз, гострий період поліомієліту, радикуліти, каузальгії, фантомний біль), при гострих і хронічних гепатитах, алергічних та шкірних захворюваннях, променевій хворобі, порушення росту й розвитку у дітей.

Жиророзчинні вітаміни у воді не розчиняються, тому їх екстрагують з сировини жировими розчинниками. До них належать вітаміни D, A, E, K, F. Всмоктуються вони в тонкій кишці при наявності жовчі.

Висновки. Отже, для профілактики захворювань, пов'язаних з дефіцитом вітамінів, потрібна правильна організація харчування і способу життя загалом. Слід пам'ятати, що надлишок вітамінів, їхніх препаратів також негативно позначається на здоров'ї.

Аскорбінова кислота (віт. С) не синтезується в організмі людини і потреба в ній задовольняється тільки з продуктами харчування. Тому в умовах голодного або напівголодного існування нестача аскорбінової кислоти найбільше позначається на здоров'ї. Якщо організм тривалий час не отримує цього вітаміну, розвивається авітаміноз - цинга, її ознаки - виснажене обличчя, набряклі, кровоточиві ясна; на тілі безліч червоних плям, синців від крововиливів. Те саме й на внутрішніх органах - серці, печінці, легенях, м'язах.

Нестача тіаміну (віт. Bt) призводить до захворювання бері-бері. Воно супроводжується розладами нервової системи, діяльності серця, травного апарату.

Цей вітамін надходить в основному з рослинними продуктами -. неочищеним рисом, борошном грубого помелу, горохом тощо. Значна кількість його міститься в дріжджах (пивних), а також в органах тварин - печінці, нирках, м'язі серця, мозку. Людина має споживати 2-3 мг цього вітаміну в день.

Дефіцит ціанокобаламіну (віт. В12) призводить до тяжкої форми анемії (недокрів'я). Він міститься переважно в печінці й стінці кишок тварин, синтезується також бактеріями кишок людини. В разі порушення секреторної функції шлунка засвоєння вітамінів не відбувається. Тому крім наявності вітамінів у їжі не менш важливо підтримувати нормальну секрецію шлунка.

Відсутність у їжі ретинолу (віт. А) супроводжується змінами в шкірі й слизових оболонках; сухість, запалення та розм'якшення слизової і рогівки ока, ураження епітелію сечостатевих органів, травного апарату. Крім того, потерпає зір внаслідок так званої курячої, або нічної, сліпоти. При цьому вдень людина бачить добре, а в сутінках, коли людина з нормальним зором ще бачить добре, хвора людина вже нічого не бачить. Буває це тому, що в сітківці ока хворої людини значно зменшується кількість родопсину, який сприяє зорові при слабкому світлі. До складу цієї речовини входить ретинол.

Важливе значення мають вітаміни групи В. При нестачі В1 виникає хвороба бері-бері (розлади нервової системи, діяльності серця, травного апарату, втрата апетиту). При нестачі вітаміну В12 виникає тяжка форма анемії (недокрів’я). При нестачі вітаміну В2 порушується діяльність нервової системи, уражається рогівка очей, шкіра, слизові оболонки порожнини рота. У людини авітамінози виявляються у вигляді захворювань (цинга, гемералопія, рахіт).

На 18.03.2021р. 

Безпечна поведінка на водоймі у весняний період.

У гарну погоду більшість мешканців намагається провести свій відпочинок поблизу води на річках, озерах, ставках та інших водоймах. Купання та плавання – це хороший, корисний і активний відпочинок. Вода приносить багато задоволення людям дисциплінованим, обачним, але вона може завдати багато неприємностей людям, які не дотримуються правил безпечної поведінки на воді.

 Варто пам’ятати, що основними умовами безпеки є:

•   правильний вибір та обладнання місць купання;
•   навчання дорослих і дітей плаванню;
•   суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах;
•   постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих.

 Загальні правила поведінки на воді ВЕСНОЮ: 

Відпочинок на воді (купання, катання на човнах) повинен бути тільки у спеціально відведених та обладнаних для цього місцях.

• Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби.

• Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при швидкості вітру до 10м/сек, температурі води — не нижче +18° С, повітря — не нижче +24° С.

• Перед купанням не варто вживати алкоголь.

• Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5-2 години.

• Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до зміни температури повітря та води.

• У воді варто знаходитись не більше 15 хвилин.

• Після купання не рекомендується приймати сонячні ванни, краще відпочити в тіні.

• Не рекомендується купатися поодинці біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів.

• Перед тим, як стрибати у воду, переконайтесь в безпеці дна і достатній глибині водоймища.

• Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.

• Кататися на човні (малому плавзасобі) дозволяється тільки після отримання дозволу та реєстрації у чергового по човновій станції.

Все результаты

Бережіть себе та своїх рідних! 

Бесіда на тему "Серйозна розмова про наркотики"

Зупинимося на одній із найважливіших проблем, з якою ти можеш зіткнутися. Ця проблема — наркотики. Ти повинен володіти інформацією про наркотики для того, щоб протистояти їм.

  Одні види наркотиків, такі як кокаїн і марихуану, одержують із рослин.  Інші,  наприклад ЛСД і екстезі,   виробляються   хімічним   способом.   Героїн одержують із морфію,  що міститься в опіумному маці.

  Марихуана є одним із найбільш поширених наркотиків, який отримують із рослини каннабис або коноплі. Реакція після вживання цього наркотику буває різна. Препарати коноплі впливають на настрій та процес мислення, людина починає погано розуміти і забуває, що робить; можуть виникнути слабкі галюцинації. Одні розслаблюються, у них піднімається настрій, інші відчувають занепокоєння і, навіть, страх. Але всі незабаром вже не в змозі обходитися без наркотику.

  Зазвичай марихуану курять, але буває, що її підмішують у їжу або питво. Діє вона дуже швидко, протягом декількох хвилин. Особливо небезпечно у такому стані водити машину або мотоцикл. Часте паління марихуани пов'язується з підвищенням ризику захворювання бронхітом, емфіземою {захворювання, що призводить до патологічного збільшення легенів) та раком легенів. Гальмуються інтелектуальний розвиток людини, функції статевих органів.

Марихуану вважають «легким» наркотиком, але спеціалісти стверджують, що ті, хто починає з «трав¬ки» потім часто переходять на сильнодіючі наркотичні речовини.

  У багатьох країнах південно-східної Азії, наприклад в Афганістані і Таїланді, знаходяться величезні плантації опіумного маку. Макові голівки збирають, із них добувають екстракт морфію, що потім перетворюють у героїн. Героїн — сильнодіючий наркотик, він швидше від інших препаратів викликає звикання: вже після декількох прийомів розвивається стійка психічна, а надалі й фізична залежність.

  Часте вживання героїну знижує апетит, приводить до виснаження та послаблення імунітету організму. Навіть відносно малі дози героїну нерідко стають причиною смерті наркомана внаслідок набряку легенів та шоку. Перші спроби вживання цього нар¬котику можуть супроводжуватися станом ейфорії, почуттям розслаблення, психічного комфорту. Але надалі організм потребує збільшення дози. З певного моменту людина не може обходитися без цього зілля. Героїн повністю підкоряє її собі, руйнуючи не тільки тіло, а й особистість.

  Кокаїн — це білий порошок, який отримують із листя чагарника коки, що росте в південноамери¬канських Андах. Листя збирають, одержують кокаїн і розвозять його по усьому світу. Коли він потрапляє на слизові оболонки чи вводиться під шкіру, то впливає на нервові закінчення та нервові волокна. Це призводить до місцевої втрати чуттєвості і збудження цент¬ральної нервової системи. Кокаїн - дуже сильний наркотик і залежність від нього з'являється дуже швидко. В останні роки поширеним наркотиком став екстезі.

  Екстезі - дуже підступний наркотик. Спочатку він підвищує настрій і наповнює людину енергією, але згодом може призвести до виникнення роздратованості або ж депресії, порушення сну. Можуть початися галюцинації.

Таблетки екстезі виглядають однаково, але одна з них може містити у 3 або 4 рази більше наркотику, ніж інша. Відрізнити їх неможливо. В остаточному підсумку систематичний прийом екстезі призводить до зміни хімічного балансу в клітинах мозку та пору¬шення мозкової діяльності.

  ЛСД — найбільш відомий і найбільш вивчений психоделічний наркотик. Після його прийому виникає почуття необґрунтованого страху, у всьому тілі з'являється тремтіння, яке неможливо припинити, людину нудить. Ці явища часто супроводжуються за-памороченням і серцебиттям. До того ж виникають галюцинації, котрі можуть бути як приємні, так і жахливі.

  Часом деякі підлітки кажуть: «Ми не вживаємо наркотики, ми тільки нюхаємо різні речовини». Може видатися, що нюхати клей або різні хімікати — цілком безпечне заняття. Проте розчинники вбивають майже стільки ж людей, скільки і героїн. Особливо небезпечно вдихати випари розчинників або їхні аерозолі: смерть від отруєння може настати раптово.

   Отже, роблячи важливі кроки в житті, треба дуже гарно все обмірковувати, щоб потім не жалкувати про свої вчинки.

Не зроби помилку!                                                                                            

Людина, що захопилася наркотиками, поступово потрапляє до злочинного середовища. Світ наркоманів і злочинців жорстокий, і людське життя тут нічого но варте. Відомо, що для здобуття грошей на наркотики, наркоманам доводиться красти, грабувати людей, продавати наркотики, займатися проституцією.

  Наркотики і злочинність йдуть у парі. Звичайно, усе починається з дрібних крадіжок у магазинах або з кишенькового злодійства, а закінчується більш серйозними злочинами — пограбуваннями, розбоєм і насильством.

  У всіх країнах торгівля наркотиками контролюється злочинним світом. І майже скрізь здобування, виробництво, зберігання, розповсюдження та вживання наркотиків знаходиться поза законом.

  У наркоманів виникає велика проблема матеріальної залежності від тих, хто забезпечує наркотиками. Уникнути її практично неможливо. Ніколи не підтримуйте стосунків із торговцями наркотиками. За законом суворо переслідуються навіть ті, хто виконує їхні дрібні доручення в якості плати за наркотики. А в результаті — ув'язнення.

Наш організм та наркотики

У людей, що приймають наркотики, спостерігаються провали в пам'яті та галюцинації. Найбільш негативно наркотики впливають на психіку. Багато з тих, хто приймає екстезі або героїн, впадають у депресію і навіть думають про самогубство, тому що їм стає все складніше отримати «заряд бадьорості» від наркотиків.

Дуже небезпечно вводити наркотик за допомогою шприца, особливо якщо використовуються багаторазові голки. Багато наркоманів хворіють на вірусні інфекції, навіть такі тяжкі, як гепатити В та С та СНІД. Ці захворювання практично не лікуються і призводять до смерті.

  Вірус гепатиту В руйнує клітини печінки. Ефективних ліків проти нього не існує. Щоб стан хворого поліпшився, йому доведеться провести багато часу у лікарні. Але тривале лікування зовсім не гарантує позитивних результатів.

  Причина захворювання на СНІД - зараження вірусом імунодефіциту (ВІЛ), що руйнує імунну систему людини. Організм, уражений вірусом, не може протистояти інфекціям, і будь-яке захворювання стає смертельним. ВІЛ передається через кров. Наркомани, що використовують той самий шприц для введення наркотиків, неминуче заражають один одного цією страшною хворобою.

  Люди часто не усвідомлюють загрози, яка пов'язана із вживанням наркотиків, не думають про наслідки поганої звички. Ті, хто став на дорогу, що веде від експериментів до узалежнення, зазнають значних змін. Вони відсторонюються від друзів і родичів, перестають цікавитися школою, спортом, ізолюються від оточення, стають агресивними і некомунікабельними, часто втрачають фізичну форму.

  Тим, хто починає приймати наркотики, слід пам'ятати, що відмовитись від цієї звички буде нелегко. У наркомана виникає психічна та фізіологічна залежність, він мріє тільки про те, як здобути нову дозу. Потяг до наркотиків не зникає за одну мить. Спочатку людина страждає від нестерпного болю, її лихоманить, в організмі відчувається «ломка», все тіло зводить судомами. Багато людей не витримують цього стану і знову починають вживати наркотики. Але з кожною новою дозою зупинитися стає все складніше.

  Як і при вживанні алкоголю, так і при вживанні наркотиків потрібна велика рішучість, щоб раз і назавжди сказати «ні».

 Бесіда на тему "Короновірус"

 

18.02.2021р.

Бесіда на тему:

Правила електробезпеки та заходи попередження електротравматизму серед учнів

Електрична енергія знайшла широке використання в промисловості, сільському господарстві, транспорті, в медицині, зв’язку, мистецтві та побуті. В домашньому господарстві все більше використовуються прилади, апарати та механізми, котрі значно полегшують працю і створюють зручності для населення. В кожному домі є освітлення, а також побутові прилади – холодильники, телевізори, радіоприймачі, магнітофони, пилососи, праски, електроплитки та інші. В кожній школі є майстерні, лабораторії, класи та кабінети, в яких встановлюється електрообладнання. Без електроенергії не уявляється культурне життя людини, але поряд з безцінною послугою, яку вона надає людині – електроенергія є дуже небезпечною для життя людини, якщо з нею неправильно і розважливо поводитись. Небезпека підвищується ще тому, що на загрозу нещасного випадку на електромеханічному обладнанні органи чуття людини не реагують. Якщо вигляд транспорту, що наближається, запах газу, частини машин, що обертаються, допомагають людині прийняти необхідні заходи обережності, то для виявлення на відстані електричного струму у людини немає спеціального органу чуття. Електричний струм вражає раптово. Загроза дає про себе знати тільки після того, як людина попадає під вплив електричного струму. Ігнорування правил безпеки при користуванні електричними приладами приводить до нещасних випадків. В залежності від величини струму, часу його впливу, а також від ряду інших причин, електричний струм проходячи через тіло людини, може викликати опіки, запаморочення, втрату свідомості, судоми, припинення дихання і навіть смерть. Пустощі дітей, незнання небезпеки від електроструму приводить до електротравмувань. Аналіз показує, що випадки електротравматизму з дітьми бувають в основному з таких причин: – неінформованість дітей про небезпечності електричного струму; – незнання елементарних правил електробезпеки; – відсутність належного нагляду за дітьми; – пустощі дітей поблизу повітряних ліній; – проникнення в підстанції; – використання несправних електроприладів. Так: – Учень 9 класу проник в трансформаторну підстанцію і доторкнувся до струмопровідних частин під напругою 6 кіловольт. Наслідок – смертельний. – Дев’ятирічний хлопчик, граючись, заліз на анкерну опору лінії електропередачі і був смертельно травмований. – Після дощу хлопчик заліз на шовковицю, гілки якої доторкувались до повітряної лінії електропередачі і був смертельно травмований. – Учениця 6 класу доторкнулась до несправного електропатрону переносного світильника і була смертельно травмована. – Учень 1 класу хотів набрати металевою келихом води з відра, в яке був вставлений несправний електрокип’ятильник. Наслідок смертельний. – Хлопчики, пустуючи, вирішили перелізти через залізничну цистерну. Один з них доторкнувся до електропроводу над цистерною і загинув /залізниця електрифікована/. – Тринадцятирічний хлопчик проник на територію підстанції. Наблизившись на небезпечну відстань до струмопровідних частин одержав тяжкі опіки. Основні причини наведених прикладів нещасних випадків з дітьми – пустощі, неслухняність, пустощі поблизу ліній електропередач, трансформаторних підстанцій тощо. З метою запобігання нещасним випадкам від ураження електрострумом необхідно кожному учневі уявляти небезпеку дії електричного струму, твердо знати і виконувати в школі, вдома та на вулиці основні правила електробезпеки. Основні правила електробезпеки для учнів: 1. Забороняється вилазити на опору повітряних ліній, на дахи вагонів, будівель, домів, де близько проходять електричні проводу. 2. Забороняється розбивати лампи, ізолятори, запускати паперового змія поблизу проводів, кидати проволоку та інші предмети на проводу. 3. Забороняється гратись під повітряними лініями, проникати в трансформаторні підстанції або за огорожу електричних підстанцій і трансформаторів. 4. Забороняється відкривати дверці розподільчих щитків, щитків освітлення та інших електричних пристроїв в коридорах, кабінетах, підвалах, горищах. 5. При виявленні обірваних або обвислих проводів повітряної лінії необхідно організовувати охорону місця пошкодження, попередити оточуючих про небезпеку наближення до проводів і негайно повідомити працівникам школи, ЖЕКу, підприємству або електромонтеру. 6. При виконанні робіт в лабораторіях, майстернях, кабінетах інформатики необхідно дотримуватись вимог інструкцій з ОП та вказівок викладача, учителя. 7. Користуватись побутовими приладами і переносними світильниками напругою 220В тільки в приміщеннях з сухими, дерев’яними струмопровідними підлогами, поодаль від металевих труб і конструкцій, що мають зв’язок із землею. 8. В ванних кімнатах, балконах, туалетах, приміщеннях з земляними залізобетонними підлогами небезпечно користуватись плитками, камінами, електрочайниками, торшерами. 9. Не можна одночасно торкатись електроприладів і яких-небудь трубопроводів, батарей опалення, металевих конструкцій, з’єднаних з землею, так як при пошкодженні ізоляції електроприладу через тіло людини пройде струм, небезпечний для життя. 10. Не можна вмикати в мережу і користуватись на відкритому повітрі пральних машин, радіоприймачів, магнітофонів, телевізорів. 11. Не дозволяється використовувати електричні проводи всіх видів, а також проволоку для сушіння білизни (особливо поряд з лінією електропередачі). 12. Не можна користуватись несправною електроарматурою (електричні розетки, вимикачі, штепсельні вилки). 13. Не можна користуватись електроприладами, світильниками без штепсельних вилок. 14. Забороняється влаштовувати освітлення, прикріплюючи електричну лампу розжарювання без електропатрона (накручувати провід на цоколь електричної лампи). 15. Не дозволяється прикріпляти електропровід до труб опалення, водопровідних, каналізаційних. 16. Не можна що-небудь вішати на електропроводку, зафарбовувати та забілювати шнури і проводу, заклеювати проводку папером, шпалерами, прикріпляти провід цвяхами. 17. Не можна користуватись електроприладом, якщо пошкоджена, оголена ізоляція електрошнура (особливо стосується праски). 18. Не допускається дотик електричних проводів з телефонними та радіопроводами, телеантенами, гілками дерев. 19. Не можна користуватись вимикачами, розетками, кнопками дзвінків з розбитими кришками. 20. Не залишайте без нагляду ввімкнені електронагрівальні прилади, не встановлюйте їх поблизу легкозаймистих рідин, речовин, предметів (штори, фіранки, столи). 21. Забороняється переставляти холодильники, пральні машини, торшери, телевізори без відключення їх від електромережі. 22. Не можна використовувати систему опалення, водопровід як заземлювач для металевих корпусів електрообладнання. 23. Не можна доторкатись до світильників, іншого електрообладнання мокрими руками. 24. Ці роботи можна проводити тільки після того, як ви впевнились, що електронапруга знята: – заміна електроламп (вимкнути вимикач і необхідно стати на гумовий килимок або на табуретку); – ремонт вимикачів, розеток (вимкнути рубильник, викрутити електропробки); – ремонт, вияснення або пошук причин поломки побутового електрообладнання (холодильник, праска, світильники, магнітофони, фени, міксери та інші). 25. Смертельно небезпечно підходити ближче чим на 8-10м до лежачого на землі обірваного проводу повітряної лінії електропередачі. 26. Якщо ви бачите порушення вимог цих правил дітьми молодшими за вас, негайно зупиніть їх, поясніть їм небезпечність їх пустощів, а при необхідності поставте до відома дорослих. 27. Забороняється замість встановлених запобіжників в лічильники електроенергії встановлювати “жучки”. Для попередження людей про небезпеку на зовнішніх частинах електроустановок прикріплюються або наносяться фарбою такі попереджуючі плакати: “Висока напруга – небезпечно для життя” на дверях електричних підстанцій. “Не вилазь – уб’є” – на опорах повітряних ліній електропередачі. “Під напругою – небезпечно для життя” – на дверцятах щитків, шаф. Ці плакати попереджують про реальну небезпеку для вашого життя. З А П А М ’ Я Т А Й Т Е, що не на всіх опорах, електроустановках є плакати, однак їх відсутність не означає, що електроустановки знаходяться без напруги. З метою кращого засвоєння учнями правил з електробезпеки рекомендується в 7 та 10 класах щорічно, крім проведеного інструктажу (бесіди) проводити диктант. (Заклад освіти може встановити інший порядок проведення диктанту). Диктант бажано проводити на уроці української мови в IV чверті. “На замітку про небезпеку” Електроенергія надійно зайняла своє місце як в господарстві так і в побуті. Користуватись електроенергією стало звичайним явищем, але не всі люди пам’ятають, що електричний струм приховує в собі смертельну небезпеку. Щоб уникнути нещасного випадку ви повинні запам’ятати та дотримуватись такого: – не можна вилізати на дахи будинків, де є електричні проводи, підніматися на опори ліній електропередач, розводити вогнища під електролініями, закидати на проводи проволоку та інші предмети, доторкуватись спусків заземлення опор; – якщо ви побачите обірваний провід лінії електропередачі, не наближайтесь до нього ближче 8-10м. Негайно повідомте про це дорослих, попередьте прохожих про небезпеку; – не грайтесь на будівельних майданчиках, в підвалах новобудов–там де можуть бути тимчасові електропроводки, шафи і ящики з підключеними електроприладами; – при вмиканні електроламп, праски, магнітофону, телевізора, пральної машини та інших електроприладів не доторкуйтесь одночасно до металевих труб, опалювальних батарей, так як при пошкодженні ізоляції електроприладу через ваше тіло пройде струм небезпечний для життя; – не можна застосовувати домашні електроприлади на вулиці, сходах, балконі та в сирих приміщеннях, так як несправність ізоляції такого приладу може привести до ураження електричним струмом. Про все це розповісте і попередите своїх менших товаришів.  ПРОЧИТАЙ І ЗАПАМ’ЯТАЙ Пам’ятка Електричний струм НЕБЕЗПЕЧНИЙ ! Напруга, якщо ми користуємось в побуті та в навчально-виховному закладі при дії на людський організм – смертельна. Пам’ятайте про це! Виконуй сам і попередь рідних, близьких і знайомих про необхідність виконання правил безпеки при користуванні електроенергією. Знай, що ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ: – доторкатись проводів всякого призначення; – прибирати обірвані проводи без захисних засобів; – накидати на провід всякі предмети; – робити переносні, тимчасові проводки із випадкових проводів; – користуватися електроприладами з несправною вилкою, вимикачем або скрученим проводом з порушеною ізоляцією; – самостійно ремонтувати електричні проводки, електроприлади; – вставляти в електророзетки цвяхи, сірники та інші предмети; – міняти електролампи без вимкнення вимикача; – доторкатись одночасно до ввімкнутого електроприладу (праска, духовка, холодильник, торшер та інші) і заземлених частин (батареї опалення, водогін, каналізація та інше); – користуватись в металічних гаражах напругою вище 36В; – використовувати домашні електроприлади на вулиці, на східцях, балконі і сирих або таких, що мають струмопровідну підлогу приміщеннях; – вмикати електрочайники, самовари без заповнення їх водою; – вмикати електрокип’ятильник без занурення у воду; – переставляти холодильники, пральні машини, телевізори без вимикання із електромережі; – влаштовувати ігри біля трансформаторних підстанцій, електроопор, під лініями електропередач (ЛЕП) високої напруги, біля діючих насосних станцій; – порушувати правила електробезпеки в навчально-виробничих майстернях, кабінетах фізики, інформатики. Якщо ви будете про це пам’ятати – електрика буде вашим помічником. Взнайте і запам’ятайте номер телефону чергового електромережі, ЖЕКу, куди потрібно звертатись у випадку всяких порушень та несправностей енергопостачання. Надання першої допомоги потерпілому У всіх випадках ураження людини електричним струмом необхідно викликати лікаря та повідомити керівника структурного підрозділу або дорослого працівника. Людина, що попала під напругу - через судоми, не може самостійно звільнитись від струмоведучих частин, що знаходяться під напругою. В цьому разі необхідно негайно звільнити потерпілого від дії на нього електроструму. Для цього необхідно зняти напругу в струмопровідникових частинах до яких доторкується потерпілий. Це роблять одним із можливих способів: – вимикають рубильник; – сокирою, лопатою перерубують електропровід, до якого доторкується потерпілий; – штангою, сухою рейкою, дошкою, довгою сухою палицею відкидають електропровід; – за сухий одяг потерпілого відтягують від місця ураження електрострумом. Рятівник повинен в цьому разі сам дотримуватись правил техніки безпеки, які б виключали попадання під напругу: користуються індивідуальними засобами захисту (рукавиці, калоші); не допускає доторкування до тіла, взуття потерпілого. Рятівник користується інструментом з ізольованими ручками. Якщо такого інструменту немає, або необхідно доторкнутись до тіла потерпілого, то рятівник повинен обмотати свою руку сухою ганчіркою, або використати для цього картуз, шапку, берет. Після звільнення потерпілого від дії електроструму необхідно забезпечити йому повний покій, укласти в сухому, теплому місті і здійснити заходи для полегшення дихання: розстібнути пояс, воротник, забезпечити доступ свіжого повітря. При втраті свідомості необхідно попередити западання язика і попадання інородних тіл в дихальні шляхи. Для цього потерпілого укладають на спину з повернутою в сторону головою. Якщо свідомість потерпілий не втратив, йому дають таблетки болезаспокійливі (амідопірин, анальгін), заспокійливе і від серця (каплі Зеленіна, настойка валеріани та ін.). При тяжких ураженнях електричним струмом, коли зупиняється дихання і сердечна діяльність, необхідно терміново проводити штучне дихання способом “рот в рот”, “рот в ніс” та масаж серця. Надання долікарської допомоги, за будь яких обставин, необхідно проводити до прибуття медичної швидкої

Допомоги.

15.02.2021р. 

Бесіда на тему:

Переохолодження, обмороження. Ознаки, перша медична допомога, профілактика.

бмороження. Переохолодження (холодове ураження, гіпотермія).

Переохолодження – патологічний стан, розвивається при тривалій дії холоду на весь організм, в результаті чого виникає порушення кровообігу. Загальне переохолодження організму може виникати як при температурах нижче, так і вище нуля.

Ознаки:

 – шкірні покриви бліді або синюшні, холодні;

 – чутливість (тактильна та больова) відсутня або різко знижена;

 – при розтиранні та зігріванні – виникає сильний біль у пальцях стоп та рук;

 – в’ялість;

 – брадикардія (зменшення частоти пульсу);

 – гіпотензія (зниження артеріального тиску).

 

Перша медична допомога:

 – перенести в тепле місце, змінити одяг, загорнути в ковдру, дати гарячий чай;

 – зігрівання ураженої ділянки кінцівки,
– розтирання уражених ділянок шкіри етиловим спиртом (не розтирати снігом);

 – утеплювання;

 – відновити прохідність дихальних шляхів при непритомності:

   а) запрокинути голову потерпілого;

   б) висунути вперед і утримувати нижню щелепу;   

   в) видалити слиз, кров і сторонні тіла з рота і глотки пальцем;

 – положення потерпілого на боці.

Транспортування:

негайно евакуювати до медичної роти (військового госпіталю) на ношах за умови збереження або відновлення серцевої діяльності. Продовжити заходи, викладені вище.

 

Локальне холодове ураження.

Локальне (місцеве) холодове ураження – відмороження окремих частин тіла (обличчя, кисті, стоп, вух, носа та ін.), може виникати як при температурах нижче, так і вище нуля.

Ознаки.
1. При холодових ураженнях багато потерпілих не усвідомлюють, що з ними і чому трапилося. Як правило, вони відчувають холод та загальну незручність.
2. Симптомами легкого ураження є втрата відчуття ураженого місця, кольки. Дані симптоми часто минають після послаблення взуття або одягу, фізичних вправ, що виконуються з метою підвищення циркуляції крові. В більш тяжких випадках, з часом уражене місце “дерев’яніє”.
3. Візуальною ознакою холодового ураження є зміна кольору шкіри в місці ураження. У білошкірих людей, шкіра спочатку червоніє, а потім біліє (колір воску). В темношкірих людей, як правило, шкіра стає своєрідно блідою (сірою). При дотику до ураженого місця кінцівки відчувається холод. Поява набряку характерна для пошкодження більш глибоких шарів шкіри. Після зігрівання місця ураження можлива поява пухирів, наповнених рідиною, сильного болю. З метою своєчасного розпізнання симптомів холодового ураження, доцільно роботу військовослужбовців організовувати попарно (групами).

Причини виникнення:

вплив низьких температур, а при певних умовах (мокра і тісне взуття, нерухоме положення на холодному повітрі, алкогольне сп’яніння, і крововтрата) обмороження може бути і при температурі вище 0°С. Частіше піддаються обмороженню вуха, ніс, кисті (пальці) рук, стопи ніг. При відмороженні спочатку відчуваються відчуття холоду і печіння, потім з’являється оніміння. Шкіра стає блідою, чутливість втрачається. Надалі дія холоду не відчувається. Встановити ступінь обмороження можливо тільки після відігрівання потерпілого, іноді через кілька днів. Розрізняють чотири ступеня відмороження.

Обмороження 1-го ступеню характеризується блідістю шкіри, незначним набряком і зниженням її чутливості. При розігріванні потерпілого кровообіг відновлюється, шкіра набуває початковий колір, набряклість поступово зникає. Пізніше може виникнути лущення і свербіж шкіри, також довго зберігається підвищена чутливість шкіри до холоду.

Обмороження 2-го ступеню характеризується більш глибоким ураженням шкіри. При розігріванні бліді шкірні покриви стають похмуро-синіми, набряк, що швидко розвивається, поширюється за межі відмороження, утворюються бульбашки, наповнені прозорою рідиною, з’являються сильний біль. У постраждалого спостерігається озноб, підвищення температури, порушуються сон і апетит. Пошкоджені поверхневі шари шкіри відторгаються.

Загоєння при відсутності ускладнень (нагноєння) відбувається протягом 15-30 днів. Шкіра раньової поверхні залишається синюшною, її чутливість знижена.

Обмороження 3-го ступеню характеризується враженням всіх шарів шкіри і м’яких тканин на різну глибину. У перші дні на шкірі з’являються бульбашки, наповнені темно-бурою рідиною, навколо яких розвивається запалення, утворюється різко виражений набряковий вал. Після 3-5 днів виявляється глибоке пошкодження тканини (волога гангрена). Потерпілого турбують сильні болі, температура підвищується до 38-39°С, приголомшливий озноб змінюється потом, загальний стан значно погіршується.

Обмороження 4-го ступеню характеризується ураженням шкіри, м’яких тканин та кісток. При цьому розвиваються незворотні явища. Шкіра покривається бульбашками з рідиною чорного кольору. Через 10-17 днів навколо пошкодженої зони визначається лінія відмороження, яка чорніє, висихає і через 1,5-2 місяці відторгається. Рана заживає дуже повільно. Загальний стан постраждалого важкий, підвищення температури чергується з ознобом, відзначаються зміни у внутрішніх органах, які порушують їх нормальну роботу.

 

Перша медична допомога при обмороженні.

Полягає в захисті від впливу низьких температур, негайному поступовому розігріванні потерпілого. Насамперед необхідно відновити кровообіг в обмороженій частині тіла. Не можна допускати швидкого зігрівання поверхневого шару шкіри на пошкодженій ділянці, так як прогрівання глибоких шарів відбувається повільніше, в них повільно відновлюється кровообіг, а отже, не нормалізується кровопостачання верхніх шарів шкіри і вони гинуть. Тому протипоказано застосування при відмороженні гарячих ванн, гарячого повітря. Переохолоджені ділянки тіла потрібно захистити від впливу тепла, наклавши на них теплоізолюючі пов’язки (бавовняні, ватно-марлеві матеріали). Пов’язка повинна закривати тільки змінені ділянки шкіри до тих пір, поки з’явиться в пошкодженій частині відчуття тепла. В цілях відновлення тепла в організмі і поліпшення кровообігу потерпілому дають гарячий солодкий чай.

При тривалій дії низьких температур на весь організм можливі замерзання і смерть. Особливо сприяє замерзанню алкогольне сп’яніння. При замерзанні людина відчуває спочатку втому, сонливість, байдужість, а при подальшому охолодженні організму виникає непритомний стан (втрата свідомості, розлади дихання і кровообігу). При явищах припинення дихання і зупинки серцевої діяльності настає смерть.

При пошкодженні тканин в результаті дії низької температури (обмороженні) необхідно:
1. негайно зігріти потерпілого, для чого потерпілого потрібно якомога швидше перевести в тепле приміщення. Велике значення при наданні першої допомоги мають заходи по загальному зігріванню потерпілого. Йому дають гарячу каву, чай, молоко;
2. зігріти обморожену частина тіла, відновити в ній кровообіг. Це досягається, якщо обморожену кінцівку помістити в теплову ванну з температурою води 20°С. За 20-30 хвилин температуру води поступово збільшують з 20 до 40°С, при цьому кінцівку ретельно відмивають милом від забруднень;
3. після ванни (зігрівання) пошкоджені ділянки потрібно висушити (протерти), закрити стерильною пов’язкою і тепло укрити. Заборонено змащувати їх жиром і мазями, так як це значно ускладнює подальшу первинну обробку;
4. обморожені ділянки тіла не можна розтирати снігом, так як при цьому посилюється охолодження, а крижинки ранять шкіру, що сприяє інфікуванню (зараженню) зони обмороження; також не варто розтирати обморожені місця рукавичкою, сукниною, носовою хусткою. Можна робити масаж чистими руками, починаючи від периферії до тулуба
5. при обмороженні обмежених ділянок тіла (ніс, вуха) їх можна зігрівати з допомогою тепла рук.
6. Після надання першої медичної допомоги потерпілого доставляють до медичного закладу. Якщо перша медична допомога не була надана до прибуття санітарного транспорту, то її слід надати в машині під час транспортування потерпілого. При транспортуванні слід вжити всіх заходів щодо запобігання повторного охолодження потерпілого.

 

Відмороження при температурі вище нуля.

Ознаки. Виникає в результаті пролонгованого впливу на оголену шкіру температур в діапазоні від 00С до 100С. В місці ураження виникає набряк, свербіж, шкіра – червона, підвищеної чутливості, гаряча на дотик. Некротизація (омертвіння) тканин відмічається рідко, але тривала експозиція може спричинити зараження, відмирання шкіри або кровотечу.

Перша медична допомога. При ранньому виявленні, уражену зону, як правило, відігрівають за допомогою теплоти власного тіла або у порядку взаємодопомоги. Забороняється розтирати або масажувати місце ураження. За необхідності потерпілого направляють до більш кваліфікованого медичного персоналу.

Профілактика переохолодження і обморожень.

Є кілька простих правил, які дозволять Вам уникнути переохолодження і обмороження на сильному морозі:

1. Не вживайте спиртних напоїв – алкогольне сп’яніння (втім, як і будь-яке інше) насправді викликає велику втрату тепла, в той же час викликаючи ілюзію тепла. Додатковим фактором є неможливість сконцентрувати увагу на ознаках обмороження.

2. Не паліть на морозі – паління зменшує периферійну циркуляцію крові, і таким чином робить кінцівки більш уразливими.

3. Носіть вільний одяг – це сприяє нормальній циркуляції крові. Одягайтеся як “капуста” – при цьому між шарами одягу завжди є прошарок повітря, який чудово утримує тепло. Верхній одяг обов’язково повинен не промокати.

4. Тісне взуття, відсутність устілки, сирі та брудні шкарпетки часто є основною передумовою для появи подряпин і обмороження. Особливу увагу необхідно приділяти тим людям, у кого часто потіють ноги. У чоботи потрібно покласти теплі устілки, а замість бавовняних шкарпеток надіти шерстяні – вони вбирають вологу, залишаючи ноги сухими.

5. Не виходьте на мороз без рукавиць, шапки і шарфа. Кращий варіант – рукавиці з вологовідштовхувальної тканини, що не продувається, з хутром всередині. Рукавички з натуральних матеріалів хоч і зручні, але від морозу не рятують. Щоки і підборіддя можна захистити шарфом. У вітряну холодну погоду перед виходом на вулицю відкриті ділянки тіла змастіть спеціальним кремом.

6. Не носіть на морозі металевих (у тому числі золотих, срібних) прикрас. По-перше, метал остигає набагато швидше до низьких температур, внаслідок чого можливо його “прилипання” до шкіри з больовими відчуттями і холодовими травмами. По-друге, обручки на пальцях ускладнюють нормальну циркуляцію крові. Взагалі на морозі намагайтеся уникати контакту голої шкіри з металом.

7. Користуйтеся допомогою друзів – слідкуйте за обличчям один одного, особливо за вухами, носом і щоками, за будь-якими помітними змінами в кольорі, а він або вона будуть стежити за вашими.

8. Не дозволяйте обмороженому місцем знову замерзнути – це викличе куди більш значні пошкодження шкіри.

9. Не знімайте на морозі взуття з обморожених кінцівок – вони розпухнуть і ви не зможете знову одягти взуття. Необхідно якомога швидше дійти до теплого приміщення. Якщо замерзли руки – спробуйте відігріти їх під пахвами.

10. Повернувшись додому після довгої прогулянки по морозу, обов’язково переконайтеся у відсутності обмороження кінцівок, спини, вух, носа і т.д. Залишене без уваги обмороження може призвести до гангрени і подальшої втрати кінцівки.

11. Як тільки на прогулянці ви відчули переохолодження або замерзання кінцівок, необхідно якомога швидше зайти в будь-який тепле місце – магазин, кафе, під’їзд – для зігрівання і огляду потенційно уразливих для обмороження місць. Якщо у вас машина заглухла далеко від населеного пункту або в незнайомій для вас місцевості, краще залишатися в машині, викликати допомогу по телефону або чекати, поки по дорозі пройде інший автомобіль.

12. Ховайтеся від вітру – ймовірність обмороження у вітряну погоду значно вище.

13. Не виходьте на мороз з вологими волоссям після душу. Мокрий одяг та взуття (наприклад, чоловік впав у воду) необхідно зняти, при можливості одягнути сухий одяг та взуття і якомога швидше доставити людину в тепло. У лісі необхідно розпалити багаття, роздягтися і висушити одяг, протягом цього часу енергійно роблячи фізичні вправи і гріючись біля вогню.

14. Буває корисно на тривалу прогулянку на морозі захопити із собою кілька змінних шкарпеток, рукавичок і термос з гарячим чаєм. Перед виходом на мороз треба поїсти – вам може знадобитися енергія.

Нарешті, пам’ятайте, що кращий спосіб вийти з неприємного положення – це в нього не потрапляти. Якщо ви не любите екстремальні відчуття, в сильний мороз намагайтеся не виходити з дому без особливої необхідності.

11.02.2021р.

Бесіда на тему: правила поведінки у громадському транспорті 

Як поводитися у громадському транспорті?

Натовп людей, усі навколо злі й роздратовані, Тебе мучить втома, стояти на одній нозі й тримати важку сумку дуже незручно, на наступній зупинці час виходити, а Ти навіть не знаєш, чи Тобі це вдасться. Знайомо?

9 24 т. 4

Поїздки у громадському транспорті (особливо у годину пік) – не особливо приємна річ. Усім нам доводиться ділити обмежений простір з купою незнайомих людей. Як же зробити так, щоб ця вимушена близькість не псувала настрій?

Як і в будь-якому іншому публічному місці, у громадському транспорті потрібно дотримуватися правил поведінки. Ці правила вигадані якраз для того, аби всім пасажирам було комфортно. Адже Тобі не подобається, коли Твій сусід по маршрутці чи вагону метро голосно слухає музику, штовхається чи обдрипує Тебе мокрою парасолькою? Кожен з нас повинен пам'ятати: потрібно поводитися так, аби не завдавати незручностей іншим.

Сьогодні я хочу показати Тобі чудову соціальну рекламу для метро, яка яскраво показує, чого саме не варто робити у транспорті. Ця реклама зроблена у Франції і закликає людей не поводитися у метро як тварини.

«Розштовхуючи людей у потязі, ви не виграєте час».

«Голосно розмовляючи по телефону, ви розкриваєте усім навколо свої таємниці — і таємниці своїх друзів».

«Виплюнута жуйка напевне скоро потрапить під ваше ж взуття».

«Лінивці займають надто багато простору — скажіть їм про це двічі чи тричі просто в обличчя».

«Перестрибуючи турнікет, ви неодмінно отримаєте штраф».

А це — вже японська реклама.

Вона нагадує нам, що у транспорті не варто метушитися і поспішати, а ще демонструє, як важливо стежити за своєю мокрою парасолею:

А ще — як незручно заснути на плечі в незнайомого сусіда:

І як було б добре, якби люди перевіряли, чи не лунає музика з їхніх навушників на весь вагон:

І що нікому не подобається, коли якийсь пасажир перетворює звичайний вагон на вагон-ресторан:

А власникам величезних валіз ця реклама нагадує, що потрібно постаратися нікого ними не зачепити:

Ось такі прості, але такі важливі правила поведінки у громадському транспорті. І ще одна річ, про яку, я сподіваюся, Ти і так знаєш: поступайся місцем у транспорті літнім людям, вагітним жінкам, батькам із маленькими дітками, та й просто тим людям, яким важко стояти (наприклад, жінці з трьома пакетами в руках чи чоловіку з важкенним наплічником).

Будьмо ввічливими одне до одного, і нехай поїздки у тролейбусах, автобусах, трамваях і метро будуть теплими і радісними! 

Виховна бесіда На 04.02.2021р. Натиснути тут

 На 29.01.2021

Виховна година

БІЙ ЗА МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ: 29 СІЧНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ПОЛЕГЛИХ У БОЮ ПІД КРУТАМИ

97 років тому, 29 січня 1918 року, українці стримали наступ ворога на Київ, проявивши жертовність і героїзм заради незалежності України.

 

Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.

 

Минуло майже сто років, а ми ізнову змушені обороняти власну незалежність ціною людських жертв.

 

«Пам’ятати своїх героїв дуже важливо, адже герої – це ті найкращі, яких ми втрачаємо. Тих, хто поповнили український національний пантеон на сьогодні, напевно, вистачить для виховання патріотизму на сотні років уперед. Але ми не знаємо/не пам'ятаємо їх, тому прагнемо нових, вважаючи, ніби їх бракує. Їх не бракує в нашій історії, крутянці в цьому пантеоні посідають особливе місце – вони одні з перших віддали свої життя за новопроголошену Українську державу», – вважає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 

На вшанування пам’яті перших українських “кіборгів” 28 січня у Києві в Будинку вчителя  відбувся вечір пам'яті Героїв Крут. 29 січня об 11:00 Президент України Петро Порошенко візьме участь в урочистій церемонії покладання квітів до Пам’ятного Хреста Героям Крут. Вечір пам’яті "Крути – перші кіборги" пройде у Львові в Національному музеї “Тюрма на Лонцького”. 

 

Раніше Український інститут національної пам’яті поширив інформаційні матеріали для  українських медіа, органів державної влади та місцевого самоврядування про відзначення подій першої української революції ХХ століття. В цих методичних матеріал, зокрема, йдеться і про відзначення Дня пам’яті полеглих у бою під Крутами 29 січня 1918 року.

 

Досі  біографічні дані були відомі  лише про вісьмох крутянців. Нещодавно віднайдені архівні та газетні матеріали розкривають життєпис ще одного із вояків Студентського куреня – Олександра Борозенка-Конончука. Докладніше про це - на сайті  УІНП.

 

 

Довідка:

 

На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. 

Коли українські війська  відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

 

Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

 

Утрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих, за сучасними підрахунками. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстріляних студентів i гімназистів. На сьогодні вiдомi прізвища 20 з них. Це студенти Народного університету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти університету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гімназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу).

 

Втрати бiльшовицьких військ під Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 вояків. 

На 28.01.2021р.

Обережно!Ожеледиця!

Пропоную вам прості рекомендації, як уберегтися від значних неприємностей у період ожеледиці.

Перед виходом із будинку.

• Змайструйте на підошви та каблуки вашого взуття «льодоступи»: прикріпіть на каблук перед виходом шматок поролону або лейкопластиру; натріть наждаковим папером підошву перед виходом, а краще прикріпіть його на підошву; намажте на підошву клей типу «Момент» та поставте взуття на пісок, після цього сміливо виходьте на вулицю.
• Пам'ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої м'якої основи та без високих підборів
• Людям похилого віку краще в «слизькі дні» взагалі не виходити з будинку. Але якщо потреба змусила, не соромтеся взяти палицю з гумовим наконечником або з шипом. Пам’ятайте, що дві третини травм люди старші 60 років одержують при падінні.
• Прогулянка вагітних жінок в ожеледицю без супроводження – небезпечні для здоров’я.
• Не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі та неспритні. Зачекайте поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар.

Як можна зменшити ризик травм у ожеледицю.

• Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, а ступайте на всю підошву. Руки повинні бути не зайняті торбами.
• При порушенні рівноваги – швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.
• Падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров’я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту.
• Не тримайте руки в кишенях – це збільшує можливість не тільки падіння, але і більш важких травм, особливо переломів.
• Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони покриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що додає травмувань.
• Не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги. Це не безпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та вилетіти на дорогу, а автомобіль може виїхати на тротуар.
• Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та у ожеледицю. Пам’ятайте, що у ожеледицю значно збільшується гальмовий шлях машини і падіння перед автомобілем.
• Небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані. У стані сп’яніння травми частіше всього важкі, всупереч переконанню, що п’яний падає завжди вдало.
• Якщо ви впали і через деякий час відчули біль в голові, нудоту, біль в суглобах, утворилися пухлини – терміново зверніться до лікаря в травмпункт, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками.
• Тримайтеся подалі від будинків – ближче до середини тротуару. Взимку, особливо в містах, дуже велику небезпеку являють собою бурульки.
• Ходіть по тротуарах, посипаних піском або сіллю, а якщо вони не посипані, ходіть по не притоптаному снігу, який зазвичай залишається на внутрішньому краї тротуару.
• При ступанні по льоду максимальне навантаження на стопу повинно приходитися не на п’яту, а на носок. Ходіть неквапливо, ноги злегка розслабте в колінах

Домога при травмах:

• при падінні на руку можливий перелом кісток передпліччя або кисті. В цьому випадку наложіть одну шину (з підручного матеріалу – дошки, гілки тощо) на внутрішню поверхню руки. В напівзігнуті пальці вкладіть валик та підвісьте руку перед грудьми;

• при переломі стопи або гомілки дві шини закріпіть по бокових поверхнях ноги з фіксацією стопи та коліна;

• якщо травмований перебуває на холоді, переламану кінцівку необхідно додатково утеплити;

• при сильній кровотечі зав’яжіть шарф, хустку, ремінь на 10-15 см вище місця пошкодження, паличкою сильно закрутіть їх. Травмованого необхідно відвезти в лікарню протягом години, якщо він перебуває на холоді; через 1,5 години – якщо він у теплі. Коли за цей час потерпілого не доставлено в лікувальний заклад, закрутку розпускають, передавлюючи артерію вище рани, а через 8-10 хвилин знову закручують.

Правила поведінки під час ожеледиці та при нестійких погодних умовах

При виконанні своїх посадових обов’язків у період нестійких погодних умов, за для збереження свого життя та здоров’я та недопущення виробничого травматизму, притримуйтесь основних правил поведінки, а саме:

‒ Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони вкриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що додає небезпеки травмувань.

‒ При відрядженні в межах населеного пункту оминайте краї проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та потрапити на дорогу, автомобіль може виїхати на тротуар.

‒ Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та ожеледиці. В ожеледицю значно збільшується гальмівний шлях автомобілів, і падіння перед автомобілем, що рухається, може призвести, в кращому разі, до каліцтва, а то і до загибелі.

‒ Нестійкі погодні умови ‒ відлига вдень і заморозки вночі сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях виробничих будівель особливо старих споруд з похилим дахом.

‒ Пересуваючись територією підприємства у період танення льоду, слід бути особливо уважним, проходячи повз споруди чи біля високих дерев, спершу необхідно впевнитись у відсутності загрози падіння льодових наростів.

‒ По можливості необхідно триматись на безпечній відстані від будинків та інших споруд, вибираючи найбільш безпечний маршрут руху. Ні в якому разі не заходити за спеціальні огорожі поблизу будинків чи дерев.

‒ Відповідальним особам необхідно організувати розчищення та/або посипання тротуарів і інших пішохідних і проїжджих частин підпорядкованих підприємству протиожеледними матеріалами (пісок, протиожеледна суміш та інше).

А якщо ви раптом стали свідком або потерпілим нещасного випадку, необхідно відповідно до вимог п.8 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30.11.2011 № 1232 про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа – свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити керівника робіт, який безпосередньо здійснює контроль за станом охорони праці на робочому місці, чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.

На 21.01.2021р.

«правила поведінки на кризі»

Правила поведінки на кризі. Надання допомоги потерпілому на

воді взимку.

Правила поведінки на кризі:

— категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами палки та ніг;

— обходьте небезпечні місця та ділянки криги, вкриті снігом;

— вантаж перевозьте на санях;

— кататися на ковзанах можна лише тоді, коли товщина криги досягає 25 см;

— не можна стрибати й бігати по льоду, скупчуватись у великі групи.

Надання допомоги потерпілому на воді взимку:

— будьте якомога далі від ополонки;

— протягніть потерпілому довгу жердину, дошку або палицю, можна лижу, мотузку;

— витягаючи потерпілого, попросіть його працювати ногами; якщо вдалося потерпілого витягти, не піднімайтеся на ноги, рухайтеся до берега повзко/Л;

— на березі викличте «швидку медичну допомогу», загорніть потерпілого у ковдри або в сухий одяг;

— не занурюйте потерпілого в теплу воду, можуть виникнути серцеві проблеми;

— по можливості прикладіть до тіла пляшку з гарячою водою або грілку;

— дайте попити теплої води, якщо є — чаю.

 

На 14.01.2021р.

Тема бесіди 

Вороги – невидимки нашого організму (грип, ангіна) Грип. Профілактика грипу.  Грип – гостре респіраторне вірусне захворювання з крапельним механізмом передачі, яке характеризується гострим початком, переважним ураженням верхніх дихальних шляхів і загальною інтоксикацією.  Збудником є віруси.  Джерелом інфекції є хвора людина або вірусоносій. Виділення вірусу практично припиняється через 5-10 днів після початку хвороби, а максимальні титри його визначалися на 2-гу добу після зараження.  Відомі випадки зараження людей вірусами групу тварин, удавалося також і у тварин виділяти “людські” віруси. Віруси, проти яких більша частина населення набуває імунітет, витісняються із циркуляції, що підтверджує стійкість і специфічність протигрипозного імунітету. Їх місце займають штами, що знову утворилися, або ті, які були відсутні в циркуляції тривалий час. Цей вірус дуже міцний і саме тому викликає часті епідемії і пандемії.  Механізм передачі – повітряно-крапельний. Зараження відбувається під час вдихання найдрібніших крапельок слизу з вірусом, що потрапляють у навколишнє середовище від хворих.  Грип класифікують:  за типом вірусу – А, В, С;  за важкістю перебігу:  легкий;  середньої важкості;  важкий;  блискавичний (гіпертоксична форма).  За наявністю або відсутністю ускладнень:  ускладнений;  неускладнений.  Інкубаційний період при грипі коливається від кількох годин до 3 днів, найчастіше 1-2 дні.  У клінічних проявах в загальному можна виділити два основних синдроми: інтоксикаційний та катаральний.  Хвороба починається гостро: загальна інтоксація – сильний озноб, а потім відчуття жару; різкий головний біль у ділянці лоба, подбрівних дуг, скронь, очей, який посилюється під час руху очних яблук і супроводжується світлобоязню, запаморочення; загальна слабкість, розбитість, ломота в тіні, біль в м’язах, порушення сну.  У 1-му добу хвороби явища інтоксикації домінують над катаральним синдромом, який проявляється сухість та дартим у горлі, закладеність носа. Але наприкінці 1-шої доби починається сухий кашель, інтенсивність якого швидко росте. З’являється садіння і біль за грудиною, зумовлені загальним процесом у слизовій оболонці трахеї та бронхів, кашель стає нестерпним, іноді нападоподібним. Ще призводить до підвищення тиску в системі верхньої порожнистої вени і може сприяти появі носових кровотеч.  Зниження та нормалізація температури не означає видужання хворого на грип. Кашель зберігається ще 2-4 дні, але якщо він триває довше і з’являється гнійне мокротиння, - це показник бактеріального ускладнення.  При легкому перебігу грипу температура тіла не перевищує 380С в нормалізується через 2-3 дні. Симптоми загальної інтоксикації і трахсобронхіту виражені слабо.  Середньої важкості перебіг грипу характеризується підвищенням температури до 390С, вираженими явищами інтоксикації та ураженням дихальної системи. Пропасниця триває 4-5 днів. Ця форма зустрічається найчастіше.  У разі важкого пробігу в клінічній картині переважають симптоми різко вираженої інтоксикації. Можливі марення, галюцинації, непритомність, геморойні явища, температура тіла вища за 390С. Можливий колапс.  Блискавичний перебіг, характеризують надзвичайна важкість і швидкість розвитку уражень з розвитком ІТШ. Температура тіла при цьому знижується. Летальний кінець може настати від набряку легень, серцево-судинної недостатності. Іноді навіть не встигає розвинутись виражений катаральний синдром.  Ускладнення: токсичний гемарогічний набряк легень, радикуліт, невралгія, попіневрит, несправжній круп, бронхіальна астма, арахноїдит, набряк мозку.  Кетальність складає 20-56%.  Лікування проводять в основному дома, госпіталізації підлягають тільки хворі з важким перебігом грипу. Хворим призначаються постійний режим, легкозасвоювану вітамінізовану їжу з достатньою кількістю рідини.  Для лікування застосовують: ремантадин (на вірус групи А); протигрипозний імуноглобулін, препарати інтерферону. Найефективніші вони у перші дні і навіть години хвороби. А далі проводять посимптомне лікування. Профілактика: неспецифічна сезонна профілактика: загартування, полівітамінні препарати, екстракт елеутерококу.  Специфічна профілактика полягає в проведенні вакцинації. Вакцини, що застосовують нині поділяють на ін активовані та живі. Ін активовані вакцини (суцільновіріонні і розщеплені (продукти розщеплення вірусних частинок).  Інактивовані вакцини вводять парантерально. Живі вакцини вводять у носові ходи розпилювачем – дозатором. Вони крім гумофольного (як інактивовані) стимулюють і місцевий імунітет. Необхідності в загальній вакцинації немає. Слід вводити вакцину перш за все особам із підвищеним ризиком ускладнення.  Вакансію необхідно проводити за 2 місяці до початку епідемії. Але слід пам’ятати, що вакцина ефективна тільки проти певного типу вірусу.  Екстерну профілактику проводять у період епідемії грипу. Досить ефективною вважається профілактика за допомогою ремантадину, який застосовують по 0,05 г 1 раз на добу протягом 7 днів. Прийом препарату слід призначити після появи першого хворого в сім’ї (дітям з 13 років) або серед співробітників.  Оксалін має противірусну активність і застосовується для профілактики грипу у вигляді 0,25% оксолінової мазі. У період епідемії рекомендовано дворазове щоденне змазування слизової оболонки носа маззю.  Інтерформ застосовують переважно для екстреного захисту від грипу та інших ГРЗ дітей дошкільного віку. Людський лейкоцитарний інтерферон випускають у сухому вигляді в ампулах. Вміст ампули розчиняють у 2 мл перевареної води кімнатної температури і закапують у кожний носовий хід по 5 капель 2 рази на добу з інтервалом не менше ніж 6 год. профілактичний курс продовжують доти, доки зберігається небезпека зараження.  Під час догляду за хворим на грип засобами індивідуального захисту марлева пов’язка.  Використана література:  Ж.І.Возіанова  “Інфекційні і паразитарні хвороби”   Ангіна - профілактика і лікування  Ангіна, або тонзиліт - це гостре інфекційне захворювання, що веде до запалення піднебінних мигдалин. Захворіти на ангіну може практично кожна людина, в будь-який час року, однак найбільш часто хвороба проявляється в осінньо-зимовий період, вражаючи зазвичай маленьких дітей, а також молодих людей у ​​віці до 30 років.  При найменших підозрах на ангіну слід негайно звернутися до лікаря, адже дане захворювання може викликати серйозні ускладнення.  Хвороба викликають збудники інфекції, в якості яких можуть виступати різні хвороботворні мікроорганізми, включаючи грибки, віруси і бактерії. Як показав фундаментальний аналіз захворюваності, заразитися на ангіну можна як від хворої людини (зовнішнє джерело), ​​так і в результаті наявності в організмі вогнищ застарілої інфекції - хворих ясен, каріесние зубів, хронічного нежитю (внутрішнє джерело). Залишаючи насиджені місця, бактерії приводять до запалення піднебінних мигдалин.  Для профілактики ангіни не слід довго перебувати поруч з уже хворими людьми, не користуватися спільної з ними посудом, білизною, рушником і іншими предметами. Крім цього, слід уникати різких переохолодження та перегрівання організму, хоча часом наш клімат непередбачуваний, як ринок forex. Регулярно провітрювати житлове приміщення, не допускаючи надмірного запилення повітря. Хвороба часто наздоганяє осіб зі зниженим імунітетом, а також людей, що мають механічні травми піднебінних мигдалин. Вживання алкогольних напоїв і посилене куріння також сприяють виникненню і розвитку ангіни.  Зазвичай лікування ангіни проводиться на дому, з обов'язковим дотриманням суворого постільного режиму. Якщо хвороба протікає в легкій формі, для лікування слід використовувати сульфаніламідні препарати. У випадку важкого перебігу ангіни, необхідно застосовувати антибіотики, призначати які повинен тільки лікар - щоб уникнути ускладнень, ні в якому разі не займайтеся самолікуванням і самостійним підбором лікарських препаратів. Важка ангіна - це не форекс для початківців: її не вийде здолати самостійно.  Почавши лікування антибіотиками, обов'язково пройдіть весь курс до кінця, в іншому випадку, що залишилися мікроби можуть викликати повторну хвороба. Хворим на ангіну настійно рекомендується рясне пиття, висококалорійна рідка їжа, прийом вітамінів. Показані часті полоскання горла теплими розчинами фурациліну, солі, соди, граміцидину, перманганату калію, а також відварами ромашки і шавлії. Слід приймати також антигістамінні препарати, вітамін С, аспірин, рутин. Якщо у хворого збільшені лімфатичні вузли або ж спостерігається виражена болючість при ковтанні, слід накладати на шию суху теплу пов'язку в денний час і ставити зігріваючий компрес на ніч.

24.12.2020р.

Правила безпечної поведінки під час зимових канікулах

Зимові канікули — пора відпочинку, свят та розваг. Але для того, щоб канікули були веселими й корисними, необхідно пам 'ятати про безпечну поведінку.

Поведінка на дорозі

Взимку дороги особливо небезпечні, оскільки випадає сніг і засипає їх. Від морозу сніг замерзає і дорога робиться особливо слизькою, як каток. Тому їх треба посипати піском, щоб відбувалося зчеплення коліс з дорогою, тобто тертя. Але дорогу посипали, а сніг іде й іде, дорога знову робиться слизькою. Машинам треба їхати, їх заносить на поворотах так сильно, що може крутити навколо своєї осі, як карусель. У таких випадках найчастіше трапляються ДТП з важкими наслідками. Водієві важко впоратися з керуванням. Тому взимку треба бути особливо обережним. А це означає, що не можна ковзатися на тротуарі, а тим більш на проїжджій частині дороги. Машину на слизькій дорозі зупинити неможливо. Гальмівний шлях транспортного засобу на слизькій дорозі збільшується у два - три рази. Хоч на колеса одягають зимову гуму з шипами, яка поліпшує зчеплення з дорогою, але це мало допомагає, коли дороги слизькі. Ви - пішоходи. Тому подумаймо разом, як вберегти себе від ДТП. Почнемо з того, що взимку треба бути особливо уважними на дорозі.

Правила поведінки на вулицях і дорогах у зимовий період

• Коли ви рухаєтеся по тротуару, то не поспішайте, не біжіть, бо можете посковзнутися і впасти.

• Ніколи не ковзайтеся, щоб не збити інших людей, які рухаються поруч, а ще тому, щоб не виїхати на проїжджу частину, бо це дуже небезпечно.

• Не ходіть близько біля краю тротуару, щоб вас не зачепила машина, яка випадково втратила керування

• При переході дороги будьте особливо пильні. Переходьте її лише на переході й уважно придивляйтеся, щоб не було поблизу машини. Або тоді, коли транспортні засоби вже зупинилися.

• Ніколи не перебігайте дорогу навіть коли немає транспортних засобів, бо по слизькій дорозі бігти небезпечно.

• Не катайтеся на ковзанах по тротуару чи дорозі - це небезпечно.

• Ніколи не чіпляйтеся до транспортних засобів, щоб прокататися з «вітерцем». Це приведе до тяжких трагічних наслідків.

• Ніколи не спускайтеся з гірки на санчатах або лижах з тієї гірки, що веде на дорогу.

• Залізниці взимку також небезпечні, адже скрізь слизько. Якщо виникає потреба перейти залізничну колію, то будьте уважні.

• Не грайтеся в рухливі ігри поблизу проїжджої частини. Не штовхайтеся, щоб не потрапити під колеса автомобіля.

• Коли чекаєте на зупинці громадський транспорт, ніколи не ставайте на край тротуару, тому що можете посковзнутися самі або ненароком хтось може штовхнути вас, і ви потрапите під колеса.

• Поводьтеся на вулиці та зупинці культурно, чемно, адже соромно бути невихованим.

• Обходьте транспортні засоби дуже уважно, коли обмежена чи недостатня видимість. • Зимова дорога криє в собі небезпеку, тому зосередьте на ній всю увагу.

Вибухонебезпечні предмети

• До виявлених вибухонебезпечних предметiв нi в якому разi не можна торкатись, перекладати, розряджати, зберiгати;

• забороняється використовувати снаряди для розведення вогню;

• не можна збирати, здавати снаряди в металобрухт;

• виявивши вибухонебезпечнi предмети, необхiдно термiново повiдомити мiлiцiю, школу, вiйськкомат.

Правила поведінки на водоймах, вкритих кригою.

• Не можна з'їжджати на лижах із крутого берега на кригу: у разі різкого навантаження він може провалитися.

• Категорично забороняється дітям грати на тонкій кризі.

• Небезпечно бути біля берегів, де найчастіше виникають промоїни, тріщини й розриви льоду.

• На льоду краще мати при собі знаряддя безпеки (лижі, мотузку, палицю).

• Обходь місця, вкриті товстим шаром снігу: під снігом лід завжди тонший; тонкий лід і там, де розливаються джерела, де швидка течія або струмок впадає в річку.

• Переходь річку тільки у встановлених місцях, товщина льоду має бути не менше за 15—20 см.

• Катайся на ковзанах лише в перевірених та обладнаних для цього місцях.

• Якщо лід почав тріщати та з'явилися характерні тріщини, негайно повертайся на берег. Не біжи, відходь повільно, не відриваючи ніг від льоду.

Обережно: бурульки!

• Нестійкі погодні умови — відлига вдень і заморозки вночі — сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо старих будинків із похилим дахом) та великих деревах.

• Будь особливо уважним, проходячи біля будинків або високих дерев. Спершу впевнись у відсутності загрози падіння льодових наростів.

• Якщо це можливо, тримайся на відстані від будинків та інших споруд, обираючи найбільш безпечний маршрут руху.

• У жодному разі не заходь за спеціальні огорожі поблизу будинків або дерев.

Правила поведінки під час ожеледиці

• Ходи не поспішаючи, ноги злегка розслаб у колінах, ступай на всю підошву. Руки мають бути вільні. Пам'ятай, що поспіх збільшує небезпеку під час ожеледиці, тому виходь із будинку заздалегідь.

• У разі порушення рівноваги швидко присядь — це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.

• Падай із мінімальною шкодою для свого здоров'я. Відразу присядь, щоб знизити висоту. У момент падіння зберись, напруж м'язи, а доторкнувшись до землі, обов'язково перекотися — удар, спрямований на тебе, зменшиться.

• Не тримай руки в кишенях: це збільшує можливість не тільки падіння, а й важких травм, особливо переломів.

• Обходь люки: як правило, вони покриті льодом. Крім того, люки можуть бути погано закріплені, що збільшує ризик травмування.

• Ідучи тротуаром, не проходь близько до проїжджої частини дороги. Це небезпечно, адже є ризик підковзнутися і впасти по, колеса автомобіля, що проїжджає.

• Не перебігай проїжджу частину дороги під час снігопаду та ожеледиці. Пам'ятай, що через ожеледицю значно збільшаться відстань гальмівного шляху.

• Якщо ти впадеш і через деякий час відчуєш біль у голові й суглобах, нудоту - терміново звернися до лікаря.

Правила пожежної безпеки під час святкування Нового року

Щоб свято не затьмарилось пожежею, необхідно дотримуватись таких правил:

• Ялинка має стояти на стійкій основі.

• При виявленні несправності святкової ілюмінації (блимання лампочок, іскріння) слід одразу її вимкнути.

• Не можна прикрашати ялинку целулоїдними іграшками.

• Дітям забороняється купувати та використовувати піротехнічні засоби: феєрверки, петарди, ракети!

• Пам'ятай! Щороку збільшується кількість людей, які отримали травми через недотримання правил користування піротехнікою.

Правила використання піротехнічних предметів:

• використання піротехнічних предметів біля ялинки суворо заборонено;

• запалювання бенгальських вогнів біля хвої ялинки категорично заборонено;

• хлопавки у великому скупченні людей використовувати заборонено;

• якщо хлопавки використовують, то запалюють у напрямку від людей і вгору;

• петардами всіх видів дітям користуватися заборонено;

• у місцях святкування новорічних свят петардами користуватися заборонено.

Правила протипожежної безпеки

• Не грайся із сірниками та запальничками.

• Не запалюй свічки та бенгальські вогні без нагляду.

• Не залишай іграшки, книжки, одяг біля увімкнених обігрівачів.

• Не суши речі над газовою плитою.

• Не пали багать у сараях, підвалах, на горищах.

• Не вмикай багато електроприладів одночасно: електромережа може згоріти.

• Обов'язково вимикай електроприлади, коли виходиш із дому. Не тягни за дріт руками, обережно вийми штепсель із розетки.

• На дачі або в селі не відкривай грубку: від маленької вуглинки, що випаде з неї, може статися пожежа.

Правила поведiнки при користуванні електричними приладами

При користуванні електричними приладами не можна:

- залишати без догляду ввімкнені прилади;

- ставити під розеткою електронагрівальні прилади, бо контакти розетки можуть перегрітися;

- вмикати у розетку декілька приладів одночасно;

- торкатися оголених місць при порушенні електропроводки або оголенні електричного проводу, поломці розетки;

- вмикати несправні електричні праски, самовари тощо;

- стукати по екрану телевізора, що згас, він може зайнятися або вибухнути; телевізор необхідно негайно вимкнути.

При користуванні нагрівальними приладами не можна:

- вмикати їх через трійник та розміщати під розетками;

- накривати, адже прилад перегрівається;- використовувати у тривалому режимі.

Правила безпечного користування побутовими газовими приладами.

Гази, і особливо продукти їх згоряння, спричиняють отруйну дію, тому треба дотримуватися особливої обережності. Необхідно провітрювати приміщення, де є газові прилади.

Забороняється:

-- користуватися газовими колонками при відсутності тяги;

-- відкривати кран газопроводу, не перевіривши, чи закриті всі крани газової плити;

-- стукати по кранах, пальниках твердими предметами;

-- сушити речі над газовою плитою.

Почувши запах газу, перекрийте кран газопроводу і зателефонуйте 04.

Дії при виявленні запаху газу.

Якщо ви виявили запах газу в приміщенні, то дотримуйтесь наступних правил:

-- не вмикайте електрику;

-- не запалюйте сірники;

-- не паліть;

-- провітріть приміщення;

-- перекрийте крани газоподачі;

-- викличте аварійну бригаду за номером 104.

17.12.2020р.

Відмороження переохолодження, замерзання

Постраждати від переохолодження можна навіть при плюсовій температурі. Зокрема, погодні умови з температурою нижче +7 °C вже вважають такими, що можуть спричинити проблеми зі здоров'ям.

Холод згубно впливає у першу чергу на дрібні кровоносні судини людини. Що відбувається з органами й тканинами людини далі? Судини в кінцівках інстинктивно звужуються, щоб зберегти тепло. Саме за рахунок цього приплив крові до внутрішніх органів збільшується та підтримується внутрішня стабільна температура тіла. Ось чому циркулювання крові в кінцівках уповільнюється. Першими замерзають пальці рук та ніг, а також вуха та ніс – вони найменше захищені через те, що в них тонкий жировий прошарок. Спочатку замерзає шкіра, а вже потім підшкірний шар, судини, м'язи, нерви та навіть кістки. І для цього не потрібна наднизька температура. Температура, при якій можна переохолодитися, може бути навіть плюсовою. При переохолодженні температура тіла знижується до 35 °C і нижче.

Корисні поради

• Одягайтеся багатошарово: одягніть на себе кілька легких кофт замість однієї теплої. Це попередить спітніння, яке на морозі небезпечне. Якщо стане жарко, завжди можна зняти одну з кофт. З цих же міркувань одяг має бути цілком вільним.
• Захищайте відкриті ділянки шкіри. Не забувайте вдягати рукавички, а ніс та вуха захищати шапкою, шарфом, піднятим коміром.
• Вiзьмiть запасний одяг, якщо плануєте провести цілий день на морозі. Іноді достатньо змінити мокрий одяг на сухий, щоб уникнути переохолодження.
• Не виходьте на мороз голодним. Обов'язково добре поїжте, краще щось висококалорійне. Замерзли – також з'їжте що-небудь.
• Заходьте кожні півгодини-годину у тепле приміщення, якщо ви проводите цілий день на вулиці.
• По можливості візьміть із собою термос із гарячою кавою, чаєм чи супом.
• Працюйте руками, рухайте ними, аби посилити кровообіг у замерзаючих судинах. Так само рухайте пальцями ніг. Можна пострибати з ноги на ногу – тільки не дуже енергійно, це може зашкодити замерзлим тканинам.
• Не перевтомлюйтеся. Втомлена людина швидше піддається переохолодженню. Як правило, люди, відчувши, що починають замерзати, рухаються дуже активно. Але це також не зовсім розумно, тому що енергія використовується дуже швидко, а сили треба поновлювати. Отож ворушіться, але не надто інтенсивно.
• Стежте за прогнозом погоди.

Категорично не можна:

• торкатися металу, як голими руками, так і язиком. Метал дуже добре проводить тепло, а отже, миттєво забирає його у вас, і у місці зіткнення може виникнути обмороження. Те саме стосується бензину. Він може дуже швидко обморозити шкіру при зіткненні, а отже, під час роботи з подібними матеріалами на морозі неодмінно використовуйте водонепроникні рукавички.
• вживати спиртне, тому що алкоголь розширює судини на поверхні тіла, що призводить до швидших втрат тепла. А це заважає судинам оберігати від тепловтрат внутрішні органи. Крім того, алкоголь просто послаблює ваш власний контроль за ситуацією, що заважатиме вам вберегтися від ушкоджень у складних умовах. Нікотин також не найкращий помічник у боротьбі з холодом через свій згубний вплив на стінки судин.

 

Перша допомога

Не слід думати, що переохолодження мине саме по собі. Як тільки з'являться його симптоми – воскові плями та оніміння шкіри, негайно перейдіть у тепле приміщення.

Перша допомога при переохолодженні нескладна – зігрійтеся, посидьте у теплому приміщенні кілька годин, поїжте.

У разі обмороження слід негайно звернутися до лікаря. У крайньому випадку, треба перевдягнутися: зняти мокрий одяг і загорнутися в теплі простирадла та ковдри. Не можна чіпати обморожені ділянки тіла.

При відмороженні слід дотримуватися принципу «внутрішнього зігрівання» уражених тканин – накладати термоізолюючі пов'язки (ватно-марлеві, бавовняні тощо), вживати теплі напої.

Ні в якому разі не можна зігрівати уражені тканини тіла гарячою водою, або біля гарячих батарей, тому що це може призвести до значного поглиблення ураження.

Обов'язково пийте якомога більше рідини – будь-які теплі напої, окрім алкоголю. Вони відновлять нормальну температуру тіла та покращать циркуляцію крові. Прийміть знеболювальні та негайно зверніться по кваліфіковану допомогу.

Обмороження – це ушкодження, викликане місцевим переохолодженням тканин організму. Розвитку відмороження сприяє вологе повітря та вітер. Обмороження може статися: взимку – при сильному морозі, при теплій зимовій погоді; навесні або восени – при температурі вище нуля. Небезпека одержати обмороження залежить від шкідливого впливу низьких температур, порушення нормального кровообігу (тісне взуття, нерухомість)та інших причин. Мороз небезпечний для ослаблених, утомлених, голодних, хворих людей.  Легко піддаються впливу холоду особи в стані алкогольного сп’яніння. Найчастіше піддаються впливу холоду периферичні частини тіла: пальці ніг і рук, а також ніс, вуха, щоки. Навпаки, поліпшення кровообігу, перешкоджає обмороженню. Рух на холоді (ходьба, біг) посилює кровообіг, зігріває тіло, протидіє шкідливому впливу холоду.

 Ступені обмороження тканин: 

I    ступінь – почервоніння, набряк тканин;

 II  ступінь – утворення пухирів, заповнення каламутною рідиною;

 III ступінь – омертвіння шкіри та утворення струпа; 

IV ступінь – омертвіння частини тіла. 

Як  можна уникнути обмороження: Загартовуйте поступово організм і приручайте його до холоду: ранкова фізична зарядка, повітряні ванні, заняття спортом. У профілактиці обморожень це має велике значення. Утримуйте взуття завжди у справному стані та сухим. Взуття повинне не здавлювати ногу. Будьте уважні до одягу. Одяг повинен бути щільним, легким, не стискувати рух. Змажте лице і руки несолоним салом, риб’ячим жиром або жирним кремом у морозну, а особливо у вітряну погоду. Рухайтесь. Рухи на холоді посилюють кровообіг і сприяють зігріванню тіла. Не торкайтеся оголеною шкірою до металевих предметів у морозну погоду, це може викликати швидке обмороження. 

Перша  медична  допомога  при  обмороженнях: Помістіть постраждалого з будь-яким видом обмороження в тепле приміщення. Дайте постраждалому гарячий чай, каву або вино. Розітріть щоки, ніс, вуха, якщо вони побіліли, чистою рукою до почервоніння і появи поколювання. Розітріть обморожену частину тіла спиртом, горілкою або одеколоном. Якщо їх немає, розтирайте м’якою рукавичкою, хутряним коміром або сухою фланеллю. Не можна розтирати снігом, тому що сніг не зігріває, а прохолоджує обморожені ділянки та ушкоджує шкіру. Заставте постраждалого під час розтирання намагатися рухати ушкодженою кінцівкою. Розтирання заборонене, якщо з’явилося припухання обмороженого місця або пухирі. Покладіть на обморожене місце пов’язку з товстим прошарком вати, укладіть кінцівку вище і доставте постраждалого до лікаря. Замерзання Загальне системне ураження організму холодом найчастіше розвивається у людей виснажених, а також при алкогольному сп’янінні. Симптоми замерзання – спочатку виникає сонливість, млявість, порушення координації рухів, пригнічується стан, температура тіла знижується до 23-25оС. Пам’ятайте! Серце зупиняється при температурі тіла 260С. 

Перша  медична  допомога  при  замерзанні. Швидко відновлюйте нормальну температуру тіла. Помістіть постраждалого у ванну, вода в якій повинна бути 25-30оС, а через 20-30 хвилин воду доводять до 35оС (але не вище). Обкладіть тіло грілками, пляшками з теплою водою тієї ж самої температури, якщо ванни немає, Робіть штучне дихання і закритий масаж серця – при порушенні дихання і серцевої діяльності Після відновлення нормальної температури і свідомості, дайте постраждалому гарячий чай або каву, укрийте теплою ковдрою і доставте у лікувальний  заклад.

14 грудня - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

14 грудня наша країна відзначає День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Указ № 945 про установу цієї пам’ятної дати підписаний Президентом 10 листопада 2006 року.   30 листопада 1986 р. було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, а 14 грудня в газеті «Правда» надруковано повідомлення про те, що держкомісією прийнятий в експлуатацію комплекс захисних споруд. Саркофаг споруджений у найкоротший строк – за 206 днів.   Лише завдяки самопожертві ліквідаторів, багато з яких заплатили власним життям і здоров’ям, вдалося локалізувати аварію та врятувати країну і світ від радіаційного забруднення. До ліквідації наслідків аварії було залучені тисячі фахівців різних професій! Отримуючи великі дози опромінення, інженери, будівельники, шахтарі, енергетики, водії, військові, лікарі - усі, хто пішов тоді не тільки за наказом, а й за покликом серця, зупинили невидимого і дуже підступного ворога. Працювали вахтовим методом – приїздили одні, отримували максимально допустиму дозу радіації і поверталися, а на зміну приїздили інші. За неповними даними, через чорнобильський майданчик пройшли понад 600 тисяч осіб.   Ліквідатори Чорнобильської катастрофи – приклад самопожертви та самовідданості. Тож у День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС низько схиляємо голови перед тими, хто віддав життя, зупиняючи ядерний смерч, хто відвів біду від прийдешніх поколінь. Висловлюємо слова щирої подяки усім ліквідаторам, хто зробив вагомий внесок у справу подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.   Тоді, 34 роки тому, люди зітхнули полегшено: саркофаг готовий і загрози життю більше немає. Хоч усі добре розуміли: попереду довгий шлях, який потребує величезних зусиль, новітніх технічних рішень, фінансових ресурсів для подальшої ліквідації наслідків аварії, а для багатьох – роки лікування. . Масштаби лиха та важкість наслідків стали найтяжчими в історії нашої планети.    У 2019 на Чорнобильській атомній електростанції завершено встановлення нового саркофага над старим об’єктом «Укриття». Новий безпечний конфайнмент розрахований на 100 років і покликаний забезпечувати захист навколишнього середовища від подальшого потрапляння в неї радіоактивних речовин, а також належні умови для безпечного демонтажу старого укриття і зруйнованого реактора і видалення радіоактивних матеріалів.   Водночас у житті українців Чорнобиль є і буде незагойною раною. Цей день вкотре нагадує про важливість особливих заходів безпеки у сфері використання мирного атома. Адже світ такий крихкий, а людство, впроваджуючи винаходи, має бути пильним, щоб не знищити планету.

На 10.12.2020р.

Правила безпечного поводження на воді в зимовий період

Зима асоціюється у людей зі снігом, катанням на ковзанках, риболовлею на льоду. І саме крижана річка є найбільшою спокусою і найбільшою небезпекою для любителів прогулянок по змерзлій річці та для рибалок. Сьогодні мороз, а завтра вже плюсова температура. Водойми тільки-но покриються кригою, як теплішає і лід починає танути.

Рибалки, незважаючи на погодні умови, несприятливі для зимової риболовлі, застереження утриматися від виходу на лід, продовжують нехтувати цими попередженнями та своїм життям.

Окрім рибалок, на дзеркальну поверхню виходять і діти. Покататися на санчатах, на ковзанах поганяти. Але з огляду на свій вік, вони не усвідомлюють тієї небезпеки, яку таїть в собі крижана пастка.

Рятувальники попереджають жителів області: нехтування правилами поведінки на річках, озерах та інших водних об’єктах у зимовий час може призвести до небажаних наслідків.

Щиро запрошуємо до співпраці, яка є необхідною для підвищення рівня обізнаності людей щодо правил безпеки життєдіяльності. Лише разом ми зробимо життя безпечним!

 

Правила поведінки на льоду

1. Безпечним вважається лід: для одного пішоходу - лід зеленуватого відтінку, товщиною не менше 7 сантиметрів; для обладнання ковзанки - не менше 10-12 сантиметрів (масове катання - 25 сантиметрів); масова переправа пішки може бути організована при товщині льоду не менше, ніж 15 сантиметрів;

2. Знайдіть для початку стежку або сліди на льоду. Якщо їх немає, позначте з берега маршрут свого руху.

3.Подивіться заздалегідь, чи немає підозрілих місць:

·                    лід може бути неміцним біля стоку води (наприклад, із ферми або промислового об'єкту );

·                    тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості вмерзли у лід;

·                    обминайте ділянки, покриті товстим прошарком снігу - під снігом лід завжди тонший;

·                    тонкий лід і там, де б'ють ключі, де швидкий плин або струмок впадає в річку;

·                    особливо обережно спускайтеся з берега: лід може нещільно з'єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.

4.Візьміть з собою палицю для того, щоб перевіряти міцність льоду. Якщо після першого удару палицею на ньому з'являється вода, лід пробивається, негайно повертайтеся на те місце, звідки ви прийшли. Причому перші кроки треба робити, не відриваючи підошви від льоду.

5.Ні в якому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги. Інакше вам доведеться з'ясовувати, наскільки добре ви запам'ятали і засвоїли цю пораду.

6.Пошукайте, чи немає вже прокладеної лижні, якщо ви на лижах. Якщо немає і вам треба її прокладати, кріплення лиж відстебніть (щоб, у крайньому випадку, швидко від них позбутися), палиці тримайте в руках, але петлі лижних палиць не накидайте на кисті рук. Рюкзак повісьте лише на одне плече, а краще волочіть на мотузці на 2-3 метра позаду. Якщо ви йдете групою, відстань між лижниками (та й пішоходами) не скорочуйте менше, ніж на 5 метрів.

7.Пробийте лунки по різні боки переправи, щоб виміряти товщину льоду, (рекомендується відстань між ними п'ять метрів) і проміряйте їх. Майте на увазі, що лід складається з двох прошарків - верхнього (каламутного) і нижнього (прозорого і міцного). Виміряти точну товщину, можна лише знявши спочатку верхній (каламутний) прошарок від снігового, зовсім уже неміцного льоду.

8.Катайтеся на ковзанах лише у перевірених та обладнаних місцях.

Якщо лід почав тріщати та з'явилися характерні тріщини - негайно повертайтеся. Не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.

9.Твердо засвойте, що зимова підлідна ловля риби потребує особливо суворого дотримання правил поводження, це диктує багаторічний досвід не самих щасливих рибалок:

·                    не пробивайте поруч багато лунок;

·                    не збирайтеся великими групами на одному місці;

·                    не пробивайте лунки на переправах;

·                    не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега, яке б клювання там не було;

·                    завжди майте під рукою міцну мотузку 12-15 метрів;

·                    тримайте поруч з лункою дошку або велику гілку.

 

Якщо ви провалилися на льоду річки або озера

Широко розкиньте руки по крайкам льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою.

Намагайтеся не обламувати крайку льоду, без різких рухів вибирайтеся на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги. Головне - пристосовувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу опори.

Вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть в той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена. Незважаючи на те, що вогкість і холод штовхають вас побігти і зігрітися, будьте обережні до самого берега, а там не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплі.

Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, негайно сповістіть, що йдете на допомогу. Підкладіть під себе лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзіть на них. Наближайтесь до ополонки тільки повзком, широко розкидаючи при цьому руки. До самого краю ополонки не підповзайте, інакше у воді опиняться вже двоє. Ремені, шарфи, дошка, жердина, санки або лижі допоможуть врятувати людину. Кидати пов'язані ремені, шарфи або дошки треба за 3-4 метра.

Якщо ви не один, тоді узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтеся до пролому. Дійте рішуче і швидко - постраждалий швидко мерзне в крижаній воді, мокрий одяг тягне його донизу.

Подавши постраждалому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і повзіть з небезпечної зони. Потім укрийте його від вітру і якнайшвидше доставте в тепле місце, розітріть, переодягніть в сухий одяг і напоїть чаєм.

 

 Щиро бажаємо Вам залишатись здоровими та неушкодженими!

03.12.2020 Загальні правила пожежної безпеки в гуртожитках, житлових будинках, громадських місцях.

 

Пожежа - це лихо, під час якого вогонь виходить з-під контролю.Часто пожежі виникають з вини школярів. Велику небезпеку становлять вогнища, що розпалюють діти поблизу будівель та будівельних майданчиків. Захопившись грою, діти забувають загасити вогнище, і тоді вітер роздуває іскри на великі відстані. Всім потрібно пам'ятати, що в місті не дозволено розпалювати вогнища або спалювати сміття.Інколи діти граються на горищах або в підвалах житлових будинків. Не задумуючись над наслідками, розводять вогнища, запалюють свічки, користуються сірниками, що може стати причиною пожежі.Вкрай небезпечні ігри з легкозаймистими речовинами такими як бензин, ацетон, лак, іншими горючими матеріалами. Подібне загрожує вибухами, а отже, тяжкими травмами.

За горючістю всі матеріали поділяються на горючі та негорючі.До негорючих належать так звані "мінеральні" матеріали: природне каміння, метали, бетон, скло, кераміка.Горючі - це матеріали на основі органічних, рослинних компонентів. До них належать матеріали з волокон деревини, синтетичні матеріали, нафтопродукти, пластмаси.Горять не тільки тверді матеріали та речовини, а й горючі гази, пил (пил торфу, сірки, сухого молока, кави, чаю, борошна, вугілля, сіна, гороху та ін.) і рідини (оцтова кислота, метиловий та етиловий спирт, мазут, гліцерин, ламповий газ, дизельне паливо...).

ЩО СПРИЧИНЯЄ ПОЖЕЖІ:

- необережність у поводженні з вогнем;

- порушення правил пожежної безпеки при користуванні пічним опаленням, газовими плитами, електроприладами;

- пустощі дітей з вогнем;- аварії та катастрофи на підприємствах.

Але поміж усіх причин виникнення пожеж головну роль (понад 60%) відіграє людський фактор. Людина є головним джерелом пожежної небезпеки в нашій державі, тому кожен повинен знати і виконувати правила пожежної безпеки.Наші оселі становлять велику пожежну небезпеку. Значна кількість горючих матеріалів у вигляді меблів, килимів, книжок, одягу, іграшок, побутових приладів, які мають пластмасові корпуси та деталі, предметів побутової хімії, паперу тощо формують значне горюче навантаження й створюють умови для швидкого поширення пожежі.

Ці правила дуже важливо запам'ятати дітям.

ЯКЩО В КВАРТИРІ ВИНИКЛА ПОЖЕЖА І ПОРУЧ НЕМАЄ ДОРОСЛИХ, ЩО РОБИТИ:

1. Не панікувати, постаратися бути зібраним і уважним.
2. Викликати пожежну службу за телефоном 101. Повідомити своє прізвище, точну адресу, поверх, сказати, що і де горить.
3. Якщо можливо повідомити про пожежу сусідам.
4. Невелике загоряння можна спробувати загасити підручними засобами, якщо в будинку немає вогнегасника: крім води, яку необхідно в щось набирати, підійде мокра тканина (простирадла, рушник), щільне ковдру, підійдуть також пісок, земля, якщо вони є в будинку.
5. Не намагайтеся загасити сильну пожежу самостійно, намагайтеся швидше залишити приміщення.
6. Не можна ховатися під ліжко, в шафи, у ванну кімнату, потрібно постаратися залишити в квартиру.

ЯКЩО ПОГАСИТИ ПОЖЕЖУ ДО ПРИБУТТЯ ПОЖЕЖНИКІВ НЕМОЖЛИВО:

необхідно з іншими мешканцями будинку, не створюючи паніки, вийти на вулицю, використовуючи для цього сходові марші або пожежні драбини між балконами.

• Покидай приміщення, пригнувшись якнайнижче, адже дим направляється вгору.
• При пожежі не спускайся у ліфті, бо може відключитися електрика.
• По можливості змочи якусь тканину, прикрий нею ніс і рот.
• Під час переходів через задимлені ділянки затримуй дихання. Варто 2-3 рази вдихнути дим - і можна знепритомніти через отруєння чадним газом, що призведе до загибелі.

Якщо потрібнокогось витягнути з вогню, обв’яжися дротом (мокрою мотузкою), вручи вільний кінець кому-небудь. Зав'яжи рот і ніс мокрою хустинкою, накрийся мокрою ковдрою або змочи одяг водою і, пригинаючись якомога нижче, заходь у приміщення.

ЯКЩО ВОГОНЬ ПАЛАЄ У КОРИДОРІ, НА СХОДАХ ТОЩО, І НЕМОЖЛИВО ВИБРАТИСЯ НАЗОВНІ:

• залишайся у своїй квартирі, щільно зачини двері, затули щілини мокрими ганчірками, повісь ковдру, килим або будь-що інше.
• В разі загоряння дверей твоєї квартири поливай їх зсередини водою. Якщо дим проникне до квартири, пересувайся якнайнижче до підлоги, там завжди є свіже повітря. Відчини вікно або розбий його вийди на балкон і голосно клич на допомогу.

ЯКЩО НА ЛЮДИНІ ГОРИТЬ ОДЯГ.

1. Якщо на вас горить одяг, ні в якому разі не намагайтеся бігти, вогонь буде розгоратися ще сильніше.
2. Потрібно якнайшвидше скинути палаючий одяг, постаратися збити полум'я— падайте на землю і катайтеся, якщо поблизу є калюжа або сніжний замет— падайте в них.
3. Якщо перебуваєте в приміщенні, можна накинути на себе якусь щільну тканину (ковдра, покривало, пальто), тільки залишайте відкритою голову, щоб не задихнутися димом.
4. До приїзду лікарів не знімайте самостійно одяг з обпалених ділянок тіла!

ЯКЩО ЗАГОРІВСЯ ЛІФТ.

1. Якщо сталася пожежа в ліфті, в кабіні або в шахті з'явився дим, терміново натискайте кнопку «Виклик» і повідомляйте про це диспетчеру.
2. Якщо ліфт продовжує рух, не намагайтеся зупинити його самі, дочекайтеся поки він зупиниться.
3. Коли вийдіть з кабіни, спробуйте заблокувати двері якимось предметом, для того, щоб ніхто не зміг знову викликати ліфт.
4. Гасити водою кабіну можна, ліфт під напругою!
5. Викличте пожежну службу по телефону «101» і повідомте про пожежу мешканцям будинку.
6. Якщо ліфт зупинився між поверхами, це може статися через займання і короткого замикання, робіть все можливе, щоб вас почули— голосно кричите, кличте людей на допомогу, стукайте по стінках ліфта. Постарайтеся за допомогою підручних предметів (ключі, парасольку) розсунути двері ліфта, щоб було легше дихати. Не треба намагатися покинути ліфт самостійно, він може поїхати.
7. Щоб не задихнутися димом, потрібно закрити рот і ніс хусткою або рукавом одягу, якщо з собою є вода або інша рідина, яка безпечна для дихання, змочіть нею хустку або рукав.

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ОПІКАХ.

1. Прикладіть до місця опіку вологу і холодну тканину, добре, якщо є стерильний бинт, серветки (зазвичай вони є в аптечках у водіїв), можна змочувати уражену ділянку холодною водою.
2. Не віддирайте одяг від уражених ділянок, не змащуйте опік маслами і мазями, чекайте приїзду швидкої допомоги.

ОЗНАКИ ОТРУЄННЯ ЧАДНИМ ГАЗОМ

• запаморочення;
• блювота;
• головний біль;
• червоний колір обличчя;
• непритомність.

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ОТРУЄННІ ЧАДНИМ ГАЗОМ

• Постраждалого необхідно винести на свіже повітря.
• Негайно викликати машину швидкої медичної допомоги зателефоном 103.

І ПАМ’ЯТАЙТЕ, ЩО ПОЖЕЖУ КРАЩЕ ПОПЕРЕДИТИ, НІЖ ЛІКВІДУВАТИ.

ПОВТОРНИЙ інструктаж інструкція № 132

01.12.2020р. 

ІНСТРУКЦІЯ № 132

первинного інструктажу з питань охорони праці

для здобувачів освіти

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Державний навчальний заклад «Знам’янський професійний ліцей» Кіровоградської області є  професійним навчально – виховним закладом, який входить до системи освіти, забезпечує реалізацію потреб людини у здобутті професійної освіти, оволодіння робітничими професіями, кваліфікацією відповідно до інтересів, здібностей, стану здоров'я та соціального замовлення суспільства і держави.

Ліцей має лабораторії електровозу, тепловозу, кухарів, штукатурів, малярів, плиточників, фермерів, провідників пасажирського вагону, квиткового касира, водія.

Є також пасажирський вагон, який використовується як кабінет – тренажер. На даний час ліцей має можливість вести підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації по таких професіях:

-         Провідник пасажирського вагона;

-         Помічник машиніста електровоза;

-         Помічник машиніста тепловоза;

-         Кухар-кондитер;

-         Маляр-штукатур, плиточник;

-         Фермер.

На території ліцею розташовані навчально – виробничі майстерні, гараж, насосна станція, спортивний майданчик, гуртожиток, газова котельня, ТП.

Навчання та виховання здобувачів освіти в ліцеї здійснює інженерно – педагогічний колектив, у складі якого викладачі загальноосвітніх, спеціальних предметів та майстри виробничого навчання.

 До найбільш небезпечних об’єктів на території ліцею відносяться – газова котельня, транспортна підстанція, виробничі майстерні, кабінети спеціальної підготовки, спортивний зал, спортивний майданчик.

ІІ. НАВЧАЛЬНО – ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС В ЛІЦЕЇ

Здійснюється на підставі «Положення про професійно – технічний навчальний заклад», «Положення про організацію навчально – виховного процесу в ліцеї», «Статуту ліцею» та інших нормативних і навчально – методичних документів, затверджених Міністерством освіти України.

Навчальне навантаження на учнів  становить не більше 36 годин на тиждень.

Кількість і послідовність уроків поточного робочого дня, тижня визначається розкладом занять. Час дня проведення уроків, відпочинку та позаурочної роботи визначається розпорядком дня. Вихідні дні – субота і неділя.

ІІІ. ОСНОВНІ ПРАВИЛА ТА обов'язки ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Здобувачі освіти мають право на:

-                     Вибір, виходячи із своїх бажань і можливостей, професій, форм навчання, індивідуальних програм, позакласних занять, рівнів професійної підготовки, які є в ліцеї, відповідно до виконуваних ними завдань;

-                     Вибір, для вивчення навчальних предметів із числа дисциплін, які визначені навчальними планами для вибору;

-                     Користування навчально – виробничою, культурно – спортивною, побутовою, оздоровчою базою ліцею;

-                     Доступ до науково – дослідницької, науково – конструкторської та інших видів наукової діяльності, участь в конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах;

-                     Одержання направлення на навчання, стажування до інших закладів;

-                     Продовження освіти за професією, спеціальністю відповідно до одержаної кваліфікації;

-                     Участь  особисто, або через своїх представників у громадському самоврядуванні, вирішенні питань удосконалення навчально – виховного процесу, призначення стипендій, організації побуту, дозвілля тощо;

-                     Участь у добровільних самодіяльних об’єднаннях;

-                     Безпечні здорові умови навчання і праці;

-                     Матеріально та соціально – побутове забезпечення відповідно встановлених норм та пільг;

-                     Трудову діяльність в позаурочний час;

-                     Перерву навчання в ліцеї;

-                     Користування послугами закладів охорони здоров’я;

-                     Захист будь – яких форм експлуатації фізичного та психологічного насильства.

Здобувачі освіти зобов’язані:

-                     Систематично і поглиблено оволодівати знаннями, уміннями і навичками з професійної діяльності відповідно до кваліфікаційних вимог, відпрацьовувати уміння, самостійно здобувати знання і використовувати їх на практиці, підвищувати загальнокультурний рівень;

-                     Відвідувати обов’язкові навчальні заняття і виконувати в установлені терміни всі види завдань, що передбачені навчальними планами і програмами;

-                     Дотримуватись Статуту правил внутрішнього розпорядку ліцею, трудової та технологічної дисципліни, вимог гігієни і охорони праці;

-                     Дотримуватись чинного законодавства, моральних та етичних норм співжиття;

-                     Брати активну участь у суспільно – корисній роботі, громадському житті ліцею та на виробництві;

-                     Вносити особистий вклад у зміцнення, удосконалення матеріально – технічної бази ліцею шляхом її примноження своєю працею, збереження майна, що ним використовується, економного використання ресурсів.

За порушення Статуту ліцею, правил внутрішнього розпорядку, низьку успішність у навчанні, до здобувача освіти можуть бути застосовані такі заходи впливу: попередження, догана, а за систематичні порушення – виключення з ліцею.

Час навчання в ліцеї зараховується до загального трудового стажу, а також до стажу роботи, що дає право на пільги встановлені для відповідної категорії працівників.

IV. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

4.1. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ТЕРИТОРІЇ ЛІЦЕЮ

В місцях масового знаходження здобувачів освіти (біля навчального корпусу, майстерень, гуртожитку) і приміщеннях при ходінні триматись правої сторони. При виявленні відкритого люку колодязя сповістити адміністрацію ліцею. Підтримувати чистоту і порядок.

Забороняється на території ліцею:

-                     Рух мотоциклами, велосипедами, автомобілями;

-                     Бігати, штовхати один одного, битись;

-                     Вилазити на дерева, дахи  будівель;

-                     Перелазити забори, загородження, ламати забори;

-                     Без дозволу  заходити в приміщення котельні, насосної станції, гаражі, підсобні приміщення;

-                     Пустувати біля ТП, проникати в неї;

-                     Кидати один в одного каміння та інші предмети;

-                     Палити на території ;

-                     Вживати наркотичні речовини;

-                     Розбивати лампи освітлення;

-                     Наступати на кришки люків, різні перекриття ям, канав та котлованів;

-                     Розводити вогнища, користуватись відкритим вогнем, легкозаймистими, горючими і вибухонебезпечними речовинами;

-                     Користуватись петардами;

-                     Займатись без дозволу викладача, майстра земельними роботами (копати ями, траншеї);

-                     Торкатись, підіймати, зсувати з місця, кидати і розбивати будь – які підозрілі вибухонебезпечні предмети, або речі, які на них схожі;

-                     В зимовий період кидатись сніжками;

-                     В зимовий період пересуватись по не відведеним для руху і не посипаним місцям;

-                     Ходити поблизу будівель з обвислими  льодяними бурульками, покритими снігом дахами, деревами;

-                     Наближатись до пошкодженого електроустаткування, провислих і обірваних дротів, торкатися до них;

-                     Необережно поводитись на сходах;

-                     Без дозволу майстра заходити у вагон – тренажер, проникати під нього, вилазити на дах.

4.2. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ У ПРИМІЩЕННІ

В приміщеннях ліцею забороняється:

-                     Бігати, пригати в коридорах, кабінетах, лабораторіях, по сходах;

-                     Кричати, битись, боротись;

-                     Виглядати в розчинені вікна;

-                     Сидіти на підвіконні і курити;

-                     Смітити насіння, плювати;

-                     Опускатись по перилах сходів і перегинатись вниз через них;

-                     Наносити шкоду меблям, обладнанню, приладам в коридорах, кабінетах, лабораторіях, майстернях, спортивному залі;

-                     Прибирати приміщення без нагляду викладача, майстра в/н, лаборанта;

-                     Категорично забороняється без дозволу викладача, майстра в/н торкатись, вмикати електроприлади, електрообладнання ;

-                     Мити, протирати плафони, електролампи;

-                     Міняти електролампи, ремонтувати електроприлади, електропристрої і електрообладнання;

-                     Займатись ремонтними, малярсько – побілочними роботами;

-                     Мити і оклеювати вікна;

-                     Приносити вибухонебезпечні, легкозаймисті пристрої і речовини;

-                     Користуватись відкритим вогнем і сірниками;

-                     Користуватись електронагрівальними приладами.

V. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

Вимоги пожежної безпеки  регламентуються «Правилами пожежної безпеки в Україні».

Для уникнення пожеж та нещасних випадків  потрібно суворо дотримуватись правил пожежної безпеки.

Будь – яку пожежу легше запобігти ніж її загасити.

В навчальному корпусі, в гуртожитку, в майстерні на поверхах розташовані плани евакуації на випадок пожежі. В ліцеї налічуються 28 пожежних кранів з обладнанням, які розташовані в приміщеннях навчального корпусу, гуртожитку – на кожному поверсі.

Протипожежні щити з первинними засобами пожежогасіння (пісок, лопата, відра, сокири, багри, вогнегасники, а також резервуар з запасом води розташовані на першому поверсі майстерень, в котельні. Вогнегасники також розміщенні в гуртожитку і в навчальному корпусі, на кожному поверсі.

Забороняється:

1.          Палити в приміщеннях і на території ліцею;

2.                Кидати на підлогу в приміщеннях папір, промаслені ганчірки (прибирати їх треба в спеціальні металеві ящики для відходів і після закінчення уроків виносити з приміщення);

3.                 Обвішувати електролампи папером або тканиною, підв’язувати електролампи не ізолюючими предметами, вішати на електровимикачі, електропроводи одяг, забивати металеві цвяхи між проводами;

4.                Вмикати в мережу непередбачені навантаження;

5.                 Захаращувати, закривати пожежні проїзди і проходи до пожежного інвентарю, устаткування і пожежних кранів;

6.                Розводити багаття, користуватись відкритим вогнем на території ліцею.

  Користуватись петардами;

7.                Проносити на територію легкозаймисті і горючі речовини, а також вибухонебезпечні предмети і речовини

Про всі випадки порушення пожежної безпеки необхідно повідомляти майстру в/н, викладачу, вихователю, адміністрації ліцею.

У разі виникнення пожежі треба негайно повідомити про це пожежну охорону по телефону 101 .

VI. ВИМОГИ  ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ У ЗАКЛАДІ

Електричний струм – небезпечний!

Напруга, якою ми користуємось в побуті та в ліцеї при дії на організм людини смертельна!

Здобувачам освіти необхідно знати:

-                     При виконанні робіт в кабінетах фізики, хімії, інформатики, майстернях, кабінетах спец предметів, в спортивному залі необхідно дотримуватись вимог інструкцій з техніки безпеки та вказівок викладача, вчителя, майстра в/н

-                     Забороняється користуватись електронагрівальними приладами

-                     Забороняється пустувати поблизу ТП, проникати в неї

-                     Не дозволяється користуватись несправною електроарматурою (розетки, вимикач, штемпельні вилки), електроприладами

-                     Забороняється робити тимчасові переносні проводки із випадкових проводів, влаштовувати електропроводку, електроприлади

-                     Не можна користуватись електроприладами, якщо пошкоджена, оголена ізоляція

-                     Не можна користуватись вимикачами, розетками з розбитими кришками

-                     Не залишайте без нагляду ввімкнені електроприлади, не встановлюйте їх поблизу легкозаймистих речей, рідин

-                     Забороняється переставляти електроприлади без відключення їх від мережі

-                     Не можна торкатись до електрообладнання мокрими руками

-                     Смертельно небезпечно підходити ближче 10 метрів до обірваного проводу, торкатись до обірваних і провислих електропроводів

-                     Забороняється міняти електролампочки

-                     Не можна одночасно торкатись електропроводів і яких – небудь трубопроводів, батарей, металевих конструкцій з’єднаних із землею

-                     Забороняється відкривати дверцята розподільчих щитків, щитків освітлення та інших електропристроїв в коридорах, кабінетах, майстернях, підвалах, горищах, в гуртожитку

-                     Забороняється  вставляти в розетки цвяхи, сірники, спиці і інші сторонні предмети

-                     Не можна використовувати системи опалювання і водопостачання як заземлювач для металевих корпусів електрообладнання

VII. НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ

ПРИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ

При нещасних випадках дуже важливо до приїзду лікаря своєчасно надати першу долікарську допомогу потерпілому.

Контроль за організацією надання першої долікарської допомоги, наявністю та комплектністю аптечок, справністю пристосувань та засобів надання першої допомоги, а також навчання персоналу покладається на адміністрацію навчального закладу.

При всіх нещасних випадках потерпілий повинен звернутися за допомогою до медичного пункту ліцею, або викликати швидку допомогу за телефоном 103. До прибуття швидкої допомоги потерпілому необхідно надати долікарняну допомогу у відповідності до інструкцій № 93 та 94 в залежності від виду травми та стану потерпілого.

Бесіда 26.11.2020

П А М’ Я Т К А

щодо дій громадян при виникненні підозри

застосування вибухових пристроїв

 

 Злочини, які скоюються із застосуванням вибухових пристроїв, несуть у собі значну громадську небезпеку.

 На жаль, більшість громадян поверхово сприймають проблему особистої безпеки, згадуючи про неї лише у випадках скоєння злочину відносно них, родичів чи знайомих.

  Разом з тим, за висновками фахівців у більшості випадків трагедію можна було попередити за умови дотримання громадянами у повсякденному житті простих правил обережності.

Захист житла, офісу, майна

При наближенні до місць звичайного проведення часу (квартира, дача, офіс, кафе та ін.) необхідно звертати увагу на будь-які зміни обстановки, та на наявність:

·         свіжих слідів риття ґрунту, штукатурення стін, пошкодження газонів;

·         розкиданих предметів побутового вжитку (пакетів, коробок, сумок, валіз тощо);

·         металевих, скляних банок з-під напоїв, продуктів, фарби;

·         предметів з характерним звуком роботи годинникового механізму, індикаторними      лампами, вимикачем, дротами;

·         під час руху не допускати з боку сторонніх осіб непередбаченого вручення будь-яких предметів (квітів, кореспонденції тощо).

 

При вході до приміщення

·         провести огляд майданчиків і східців з метою можливої наявності вибухових пристроїв;

·         звернути увагу на зміну зовнішнього вигляду вхідних дверей, дверної коробки та замків;

·         перевірити візуально стан предметів та їх присутність на звичайних місцях;

·         двері відкривати повільно, перевіряючи можливість додаткового навантаження, при підозрі на його наявність відійти від них на безпечну відстань;

·         при встановленні охоронної сигналізації в квартирі постійно перевіряти надійність її роботи і наявної там апаратури аудіо (відео) запису для фіксації можливих спроб закладення вибухових пристроїв.

Виходячи з приміщення, необхідно:

·         упевнитись у тому, що на сходинкових майданчиках відсутні сторонні предмети, спроможні створювати загрозу життю та здоров’ю;

·         при спрацюванні дверного дзвоника і відсутності особи, що дзвонила, зателефонувати сусідам або знайомим з проханням перевірки ними зовнішнім оглядом вхідних дверей, сходинкових майданчиків на наявність там сторонніх предметів;

·         відчиняючи двері на себе, знаходитись за ними і страхувати відхилення ланцюжком. При відчутті збільшення зусилля та наявності будь-яких звуків, терміново закрити двері та відійти від них.

При огляді автомобіля

      Звернути увагу на наявність:

·          

·         ознак силового входу електродроту в салон, навколо дверей, вікон, багажника, люків, капоту, кришки бензобаку автомобіля;

·         відбитків пальців чи інших слідів на багажнику, капоті чи ковпаках коліс;

·         клейкої стрічки, шматків дроту, шпагату і т.п. на поверхні автомобіля;

·         відбитків слідів взуття, заглиблень в ґрунті, залишених підйомним механізмом;

·         грудок землі на поверхні, можливо викинутих з-під автомобіля;

·         дротів і пристроїв прикріплених до кузова, двигуна, вентилятора, важільного механізму;

·         сторонніх предметів у вихлопній трубі, горловині бензобаку, під бампером, крилами, карданом, двигуном, бензобаком, колесами, в салоні автомобіля на сидіннях, за заднім сидінням, під килимками;

·         підозрілих шматків дроту чи зажимів, розміщених навколо акумулятора, електричних вимикачів на обладнанні, кондиціонері, очищувачі вітрового скла, та інших агрегатах;

·         пакетів та конвертів, що можуть містити підривні чи запальні речовини;

  під час посадки (висадки) в автомобілі звернути особливу увагу на зміну обстановки біля транспортного засобу і, в першу чергу, на каналізаційні люки, відливні труби, урни, а також на предмети, що викликають підозру на наявність вибухових речовин (пакунки, сумки, залишені в автомобілі тощо);

  При підозрі щодо проникнення в салон автомобіля та виявлення там невідомих предметів та пристроїв, не сідати в автомобіль та самостійно не намагатись запускати двигун. Підозрілі предмети з місця не рухати, відійти на безпечну відстань та сповістити про це міліцію.

Під час слідування транспортними засобами

Для забезпечення особистої безпеки необхідно уважно оглянути салон, купе, каюту, інші місця тимчасового перебування з метою виявлення можливих вибухових пристроїв, а також предметів, що викликають підозру на наявність вибухових речовин (залишені пакунки, сумки, валізи тощо).

 При отриманні поштових надходжень чи особистого

отриманнях пакетів, бандеролей

   Необхідно звернути увагу на:

·         помітки «Відкрити тільки особисто», «Особисто в руки» тощо;

·         надмірну поштову оплату;

·         ретельну упаковку кореспонденції;

·         пакунок, що перев’язаний значною кількістю клейкої стрічки, шпагату тощо;

·         нерівномірно або несиметрично розміщені там вкладення;

·         еластичність упаковки, схожу на гуму, або навпаки незвичну громіздкість та міцність;

·         надмірну вагу листа та іншої кореспонденції;

·         незвичний запах або такий, що нагадує гуталін;

·         наполегливі спроби посильного вручити передачу, кореспонденцію, посилку, букет квітів та інше особисто в руки.

 

При виявленні вибухового пристрою необхідно

·         не порушуючи обстановки біля місця знаходження підозрілого предмету, здійснити невідкладні заходи щодо організації особистої безпеки та оточуючих;

·         терміново повідомити по телефону «102» про виявлений вибуховий пристрій чи підозрілий предмет (назвати своє прізвище, домашню адресу, телефон, точне місце знаходження вибухового пристрою) та місце, де Ви чекатимете на прибуття працівників міліції;

·         виключити можливість користування мобільним телефоном поблизу місця знаходження вибухового пристрою, тому що не виключена можливість керуванням його спрацюванням на відстані.

Необхідно нагадати, що своєчасне повідомлення органів внутрішніх справ про всі факти правопорушення або злочинного задуму, а також підозрілі дії невідомих осіб відносно Вас, підвищує ефективність роботи органів правопорядку і особисту безпеку.

 

Номери гарячої лінії  СБУ

22-25-71   /  60-74-90

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

Мета рекомендацій - допомогти громадянам правильно орієнтуватися і діяти в екстремальних ситуаціях та забезпечити умови для розслідування злочинів.

Як поводитись при виявленні підозрілого предмету, який може виявитись вибуховим пристроєм?

·         Якщо виявлений предмет, на вашу думку, не повинен знаходитися в цьому місці, не залишайте це без уваги.

·         Якщо ви виявили річ, в якої немає господаря, в громадському транспорті, опитайте людей, що перебувають поруч. Намагайтеся встановити, чия вона і хто її міг залишити. Якщо господар не встановлений, негайно повідомте про знахідку водієві. 

·         Якщо ви виявили невідомий предмет у під'їзді свого будинку, опитайте сусідів, можливо, він належить їм. Якщо власник не встановлений - негайно повідомте про знахідку у найближче відділення міліції.

·         Якщо ви виявили невідомий предмет в установі, негайно повідомте про знахідку адміністрацію або охорону.

 

В усіх перерахованих випадках:

·         не чіпайте, не пересувайте, не розкривайте виявлений предмет;

·         зафіксуйте час виявлення предмету;

·         намагайтеся зробити усе можливе, щоб люди відійшли якнайдалі від знахідки;

·         обов'язково дочекайтеся прибуття оперативно-слідчої групи (пам'ятайте, що ви є свідком).

Пам'ятайте:

·         Зовнішній вигляд предмету може приховувати його справжнє призначення.  Для камуфляжу вибухових пристроїв використовуються звичайнісінькі побутові предмети: пакети, коробки, іграшки.

·         Не робіть самостійно жодних дій зі знахідками або підозрілими предметами, які можуть виявитися вибуховими пристроями - це може призвести до вибуху, численних жертв і руйнувань.

·         Роз'ясніть дітям, що предмет, знайдений на вулиці або в під'їзді, може бути небезпечним.

 

Як діяти при отриманні повідомлення про евакуацію

·         Отримавши повідомлення від представників влади або правоохоронних органів про початок евакуації, зберігайте спокій і чітко виконуйте їхні команди.

·         Якщо ви перебуваєте у квартирі, виконайте такі дії:

·         Візьміть особисті документи, гроші, цінності.

·         Відключіть електрику, воду і газ.

·         Надайте допомогу в евакуації літніх і важко хворих людей.

·         Обов'язково закрийте вхідні двері на замок - це захистить квартиру від можливого проникнення мародерів.

·         Не допускайте паніки, істерики і поспіху. Приміщення залишайте організовано. 

·         Повертайтеся у приміщення тільки після дозволу відповідальних осіб.

·         Пам'ятайте, що від узгодженості і чіткості ваших дій залежатиме життя багатьох людей.

 

Як поводитись, якщо Вас захопили заручником

Будь-яка людина за збігом обставин може виявитися заручником у злочинців. При цьому злочинці можуть домагатися досягнення політичних цілей, отримання викупу тощо. У усіх випадках ваше життя стає предметом торгу для терористів. Захоплення може статися у транспорті, в установі, на вулиці, в квартирі.

 

ПАМ'ЯТАЙТЕ: ВАША МЕТА - ЗАЛИШИТИСЯ ЖИВИМ

·         Будьте уважні, спробуйте запам'ятати прикмети злочинців, одяг, імена, прізвиська, можливі шрами і татуювання, особливості мови і поведінки, тематику розмов і таке інше.

·         Зберігайте спокій і витримку.

·         Будьте насторожі. Зосередьте Вашу увагу на звуках, рухах і тому подібне.

·         Будьте готові пояснити наявність у Вас яких-небудь документів, номерів телефонів тощо.

·         Не давайте ослабнути своїй свідомості. Розробіть програму можливих вправ (як розумових, так і фізичних). Постійно тренуйте пам'ять: згадуйте історичні дати, прізвища знайомих людей, номери телефонів тощо. Наскільки дозволяють сили і простір приміщення виконуйте фізичні вправи.

·         Якщо Вам дали можливість поговорити з родичами по телефону, тримайте себе в руках, не плачте, не кричіть, говоріть коротко і по суті. Спробуйте встановити контакт з терористами. Поясніть їм, що Ви теж людина.

·         Обов'язково ведіть відлік часу, відмічаючи за допомогою сірників, камінчиків або рисок на стіні дні, що минули.

·         Якщо ви виявилися замкнутими в приміщенні, то спробуйте привернути чиюсь увагу. Для цього розбийте шибку і покличте на допомогу, за наявності сірників підпаліть папір і піднесіть ближче до пожежного датчика і тому подібне.

 

Пам'ятайте, що отримавши повідомлення про

ваше захоплення, спецслужби вже почали діяти і зроблять усе необхідне для вашого звільнення!

Під час проведення спецслужбами операції зі звільнення неухильно дотримуйтесь таких правил:

·         треба лягти на підлогу обличчям униз, голову закрити руками і не рухатися;

·         у жодному разі не біжіть назустріч співробітникам спецслужб або від них, оскільки вас можуть сприйняти за злочинця;

·         якщо є можливість, тримайтеся чимдалі від отворів дверей і вікон.

  

Ніколи не втрачайте надію на порятунок

 

Якщо вам стало відомо про підготовку злочину або його скоєння, негайно повідомите про це в СБУ або МВС.

Номери гарячої лінії  СБУ

22-25-71   /  60-74-90

ЯК УНИКНУТИ ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ: ПРОФІЛАКТИКА

1. Відмовтеся від споживання дикорослих грибів. Замініть їх грибами, що вирощують штучно, підлягають контролю.
2. Не купуйте гриби на стихійних ринках.
3. Уважно оглядайте гриби. Якщо у вас виникають найменші сумніви - відмовтеся від споживання грибів.
4. Збирайте лише добре знайомі вам гриби. За найменшого сумніву одразу викиньте гриб, не залишаючи його поряд з іншими.
5. Не беріть занадто молоді чи старі гриби. Їх легко переплутати з отруйними.
6. Не збирайте гриби поблизу трас, підприємств, забруднених територій. Гриби вбирають в себе отруйні речовини, в тому числі важкі метали.
7. Не збирайте гриби в посушливу погоду. У цей час гриб пересихає, віддаючи воду і збільшуючи концентрацію токсинів
8. Ніколи не куштуйте сирі гриби.
9. Вдома ще раз ретельно перевірте гриби. Усі сумнівні слід викинути.
10. Готуйте гриби протягом першої доби після збирання.
11. Варіть гриби не менше трьох разів, щоразу в свіжій підсоленій воді не менше 30 хвилин.
12. Зберігайте страви з грибами в холодильнику в емальованому посуді не більше доби.

 

КОМУ НЕ МОЖНА ЇСТИ ГРИБИ

Навіть якщо ви впевнені у якості і безпеці грибів, їх не рекомендовано вживати:

• жінкам у період вагітності і грудного вигодовування;
• дітям до 12 років;
• людям літнього віку.

 

СИМПТОМИ ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ

Ознаки отруєння грибами можуть проявитися як через 30 хвилин після споживання, так і протягом декількох днів. Основними ознаками отруєння грибами є:

• нудота, блювання;
• різкий біль в животі;
• діарея;
• запаморочення;
• підвищення температури тіла;
• зниження пульсу;
• задуха;
• судоми;
• відтік крові від кінцівок (холодні руки та ноги);
• поява галюцинацій та марення.

Якщо у вас проявився хоча б один із цих симптомів - негайно викликайте лікаря!

 

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ОТРУЄННІ ГРИБАМИ

Найголовніше - терміново телефонуйте «103».

Якщо є можливість, промийте шлунок простою водою чи прийміть сорбенти (найменша ефективна доза активованого вугілля - 0,5 г/кг маси тіла).  

До приїзду невідкладної допомоги дотримуйтесь постільного режиму і пийте багато рідини - води, підсоленої води або прохолодного чаю. Це допоможе відновити водно-сольовий баланс та вивести токсини.

Категорично заборонено вживати алкоголь, будь-яку їжу чи молочні та кисломолочні продукти – це може прискорити всмоктування токсинів.

Ні у якому разі не займайтеся самолікуванням і не намагайтеся "перечекати" - це може бути смертельнонебеезпечно

Залишки грибів або грибних страв треба обов’язково зберегти, тому що лабораторне їх дослідження допоможе встановити причину отруєння та призначити правильне лікування.

НОВИЙ КОРОНАВІРУС: ШЛЯХИ ПЕРЕДАВАННЯ І ВАРІАНТИ ЗАХИСТУ

Наразі відомо, що новий коронавірус передається краплинним та контактним шляхами.

Переважає контактний шлях, коли вірус потрапляє на слизові оболонки носа, очей через руки або інші предмети (хустинку, рукавиці) після торкання до об’єктів (тварин, м’яса, риби, дверних ручок, поручнів), що контаміновані (забруднені) виділеннями із дихальним шляхів хворого чи інфікованого.

Краплинним шляхом вірус передається від людини до людини під час кашлю або чхання у тісному контакті, коли утворюються краплі діаметром понад 5 мкм. Коронавіруси не здатні зберігати інфектогенність (заразність) під час передавання на далекі відстані. Тому тісним контактом вважають відстань менше 1 м, хоча деякі науковці допускають можливість передавання (за певних умов) до 2 м.

Повітряним шляхом віруси передаються від людини до людини через аерозольні часточки (діаметром до 5 мкм), які безперешкодно можуть потрапляти в альвеоли та бронхіоли (нижні дихальні шляхи). Цей шлях передавання та інфікування не характерний для коронавірусів, хоч і можливий за певних умов — наприклад, під час процедур з утворенням аерозолю. До таких належать лише медичні процедури — бронхоскопія, інтубація трахеї, санація трахеобронхіального дерева у хворого, що перебуває на штучній вентиляції легень, тощо. Тому для більшості населення такий шлях не страшний.

Отже, як пересічним громадянам запобігти інфікуванню новим коронавірусом?

1. Не торкайтеся до потенційно контамінованих вірусом поверхонь, зокрема до тварин, у регіонах із виявленими випадками інфікування.

2. Ретельно і часто мийте руки з милом чи обробляйте їх антисептиком.

Миття рук з милом:

• тривалість процедури — 20–40 с;
• вода має бути теплою (комфортної температури), а не холодною чи гарячою;
• обов’язкова процедура, якщо руки видимо забруднені, після приходу з вулиці, перед прийомом їжі, після відвідування туалету, якщо відсутній антисептик для рук;

Обробка рук спиртовмісним антисептиком:

• спиртовмісний антисептик для рук — розчин із вмістом спирту 60–80% або із 2% хлоргексидину (інші засоби, що реалізують як «антисептик для рук», наприклад настій ромашки або розчини із 40% вмістом спирту, не є такими);
• антисептик має покривати всю поверхню шкіри рук (в середньому на одну обробку слід використовувати 3 мл розчину, а це 24–27 «пшиків» кишеньковим диспенсером, тому рекомендовано його просто наливати в долоню);
• тривалість обробки — близько 30 с;
• особливу увагу приділіть нігтям (там накопичується найбільше бруду);
• обов’язкова процедура в разі будь-яких контактів із (потенційно) забрудненими об’єктами;
• у разі частого користування антисептиком застосовуйте крем для рук, щоб уникнути підсушування та утворення тріщин шкіри;
• контролюйте доступ маленьких дітей до антисептика (він містить спирт і токсичний для прийому всередину).

3. Уникайте скупчення людей.

4. Якщо ви захворіли, залишайтеся вдома і зверніться до лікаря.

5. Використовуйте захисну маску:

• обов’язково — якщо захворіли і маєте респіраторні симптоми (кашель, нежить);
• якщо перебуваєте у місцях великого скупчення людей — з метою додаткового захисту.

Використовуйте маску правильно:

• вона має покривати ніс і рот;
• вона має щільно прилягати, без відступів по краях;
• заміняйте маску, щойно вона стала вологою;
• не чіпайте зовнішню частину маски руками, а якщо доторкнулися, помийте руки з милом чи обробіть спиртовмісним антисептиком;
• заміняйте маску щочотири години;
• не використовуйте маску повторно.

Чому в Китаї всі користуються респіраторами і костюмами біологічного захисту?

Відповідно до рекомендацій ВООЗ та CDC, у разі виявлення збудника із невідомими або недостатньо відомими властивостями, передусім шляхами передавання та інфікування, медичні працівники мають використовувати засоби індивідуального захисту для недопущення інфікування всіма шляхами (контактним, крапельним та повітряним).

Будьте здорові та не піддавайтеся на маніпуляції!

Якщо  стався вибух

1. Переконайтеся в тому, що ви не отримали значних травм.
2. Заспокойтеся та уважно роздивіться навколо, чи не існує загрози подальших обвалів та вибухів, чи не звисає з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь ваша допомога.
3. Якщо є можливість – спокійно вийдіть з місця події. Якщо ви опинилися в завалі – періодично подавайте звукові сигнали. Пам’ятайте, що при найменшій активності людина може протриматися без води п’ять діб.
4. Виконуйте всі розпорядження рятувальників.

Якщо в результаті вибуху важким предметом притиснуло будь-яку частину тіла, необхідно:

- масажувати її для підтримання циркуляції крові;

- намагатись перебувати якомога довше при свідомості (читайте вірші, співайте пісні тощо);

- подавати сигнали всіма доступними засобами (мобільний телефон, стукіт по перекриттях та металевих предметах тощо).

Слід пам'ятати, що одразу після повідомлення про вибух аварійно-рятувальними підрозділами розпочинаються роботи щодо визволення постраждалих з-під завалів. Під час аварійно-рятувальних робіт передбачено періодичні "хвилини тиші", коли зупиняється робота спеціального обладнання та приймаються сигнали про допомогу.

У разі коли після вибуху (або раптово) з'являються хмара або різкий сторонній запах і такі ознаки нездужання в оточуючих людей, як запаморочення, нудота, слабкість у суглобах і кінцівках тощо, необхідно:

- негайно залишити місце забруднення, орієнтуючись на погодні умови та фізичні властивості хмари (у разі її наявності);

- негайно по телефону повідомити про подію правоохоронні (№ 102), аварійно-рятувальні (№ 101) та медичні (№ 103) служби;

- у разі коли покинути місце забруднення неможливо, вжити заходів для захисту органів дихання і шкіри підручними засобами (застебнути одяг, закрити обличчя, закрити органи дихання вологою тканиною);

- після виходу з місця зараження негайно звернутись до медичних закладів.

                  Бережіть себе та своє здоров'я!

пішохід, велосипедист - учасник дорожнього руху!

Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти.

Учасники дорожнього руху мають право на:

безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху;

вивчення норм і правил дорожнього руху;

своєчасне забезпечення екстреною медичною допомогою.

Учасники дорожнього руху зобов'язані:

знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху;

створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам;

виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух;

не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом;

у випадках, визначених Законом України "Про екстрену медичну допомогу", надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

Тема: «Небезпечна пристрасть»

 Мета: узагальнення знань, умінь і навичок з теми про пагубну дію наркотиків на організм людини, навчати підлітків приймати у своєму житті усвідомлені рішення при повній інформованості щодо небезпеки шкідливих звичок, виховувати бажання робити вільний вибір способу життя.

Про наркоманію зараз говорять в усьому світі. З нею пов'язують падіння моралі та зростання злочинності. Ця проблема сьогодні тривожить всіх: підлітків, медиків, соціологів, юристів, педагогів. Це — соціальна трагедія.  Однією з причин поширення наркоманії є дефіцит знань про наркотики і їхній вплив на організм людини. Підлітки помиляються, вважаючи наркоманію розвагою, що несе у світ приємних відчуттів. Вони навіть не підозрюють, яку небезпеку приховують у собі ці «задоволення», які наслідки викликають невинні, на перший погляд, захоплення, до якої життєвої трагедії вони призводять.

Лікарський досвід показує,   що  ряди  наркоманів     ігнорує права інших, поповнюють люди, що не мають елементарних знань по наркотичні речовини і наслідки  їхнього  вживання.   Серед  них багато   таких,   котрі   збільшують   дози призначених  лікарських  препаратів,   чи приймають сильнодіючі ліки без призначення.  Таку наркотичну  безграмотність необхідно терміново викорінювати.

До лав наркоманів легко потрапляють «за компанію». Тим, хто починає приймати наркотики,  слід пам'ятати, що відмовитися від цієї звички буде нелегко. У наркомана виникає психічна та фізіологічна залежність, він думає тільки про те, як здобути нову дозу. Потяг до наркотиків не зникає  за одну  мить.  Такі люди відсторонюються від друзів і родичів, перестають цікавитися навчанням, спортом, ізолюються від оточення, стають агресивними і некомунікабельними, часто втрачають фізичну форму. Як при вживанні алкоголю, так і при вживанні наркотиків потрібна велика рішучість, щоб раз і назавжди сказати «ні». Це може зробити людина, яка завжди: —    поважає себе та інших; —    вміє не тільки говорити, а й слухати; —    впевнена у собі та своїх діях; —    відповідає за свої вчинки; —    відкрита почуттям і вміє вільно їх висловлювати; —    може знайти в собі сили розповісти близьким про свою проблему; —    не дозволяє порушувати свої права, але й не  ігнорує права інших. А що ж робити тим, хто хоче, але не може сказати «ні», тим, хто не відчуває себе настільки сильним, щоб протистояти тиску з боку оточуючих? Необхідно почати працювати над підвищенням власної самооцінки.

 Як виникла наркоманія? Звернемося до історії. Треба думати, що на самому початку неусвідомлене вживання наркотичних речовин носило племінний характер. Інший шлях ознайомлення з наркотиками — випадкове вживання в їжу чи жування отруйних рослин, що володіють наркотичними властивостями. Цей феномен фіксувався в пам'яті, а потім поширювався серед одноплемінників. Уже в часи первісного суспільства людям були відомі рослини, що поліпшували сон, знімали біль, підвищували настрій. Досвід предків накопичувався і передавався з покоління в покоління.

Історії релігії відомо безліч прикладів використання наркотичних речовин. Віщуни і служителі культу різних релігійних напрямів під час свят, обрядів і ритуалів часто застосовували ці речовини, що викликають особливе відчуття психічного підйому з елементами порушення свідомості. Рецепти одурманюючих засобів, як правило, тримали в секреті. Жреці і віщуни стародавності застосовували наркотичні речовини не тільки при релігійних ритуалах, але і з метою лікування. У той період була широко поширена тауматургія — медицина, заснована на магії. Тауматургія використовувала різні наркотики для лікування душевнохворих. Сам термін «наркоманія» походить від грецьких слів «нарко» — помутніння, оціпеніння і «манія» — безумство. Особлива небезпека вживання наркотиків полягає у тому, що наркотична залежність формується значно швидше, ніж алкогольна — за декілька місяців.

 Як показують статичні дані, 80% наркоманів — молоді люди до 30  років. Найчастіше захоплюються наркотиками у віці 13—14 років. Таким чином, жертвами наркоманії стають діти і підлітки. Всі форми наркоманії призводять до психічного та емоційного розладу, завершенням якого є повна деградація особистості. Будь-які форми наркоманії і токсикоманії   супроводжуються   патологією   всіх   органів  і систем. Це є враження серця, легень, печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту, системи крові, інфекційні враження скелету. Хворі, що користуються ін'єкціями часто заражаються вірусом СНІДу, який вражає імунну систему, що призводить до смерті від різних захворювань.

Армія скалічених наркоманією людей все поповнюється молоддю, підлітками. В тенета наркоманії їх штовхає почуття зневіри, розчарування в соціальній системі, відчуття неможливості знайти своє місце в житті. Для одних — це втеча від дійсності, від духовної порожнечі, для інших — пасивний протест проти несправедливості суспільства.

Неробство, невміння і небажання зайняти свої руки й розум корисною справою не можуть не привести до більшого неробства — повного відключення від дії, до «балдіння», до піднесення цього становища в культ. Іще одна причина — більшість наркоманів і, особливо, токсикоманів — діти з так званих неблагополучних сімей, де батьки п'ють, або зайняті іншими проблемами. Найнерозсудливіший вік — від 15 до 25 років, хоча зустрічаються випадки і набагато більш раннього звикання до наркотиків. Цьому значно сприяє куріння, випивка, токсикоманія.

Прилучення до наркотиків викликається частіше за все впливом друзів, знайомих, різних компаній, невмінням організувати своє дозвілля. Чим же страшна наркоманія? Лікарі відзначають, що наркотики можуть викликати незворотні процеси в легенях, атрофію мозку, епілепсію, психози, деградацію особи, сприяють руйнуванню крові. По-перше, якщо хворий не буде лікуватися і в майбутньому не змінить свій спосіб життя, тоді дуже швидко наступить кахексія (виснаження), що в кінцевому рахунку призведе до смерті. Медицині відомі випадки, коли люди повністю «згорали» за рік. По-друге, наркоман не може бути повноцінним членом суспільства, бо всі його думки і справи спрямовані на здобуття наркотичної речовини. А це прямий шлях до злочину, оскільки в нашій країні використання, виготовлення і збут наркотиків з немедицинською метою заборонені в законодавчому порядку. По-третє, соціальна особливість хворого наркоманією така, що він прагне поглинути і втягти туди своїх друзів. Наркоманів часто використовують кримінальні структури. Потрапивши в руки досвідчених злочинців, наркомани стають знаряддям у їхніх руках. Обіцянкою і роздачею наркотичних засобів, шантажем і погрозами вони схиляють чи змушують наркоманів брати участь у крадіжках, пограбуваннях, убивствах.

Необхідно відзначити, що хоча наркоманія і не інфекційне захворювання, але вона має здатність до поширення. Для наркомана характерне втягування інших до цієї згубної звички. Чи можна вилікувати від наркоманії? Встановлено, що виліковується лише потяг до наркотику, про повне відновлення здоров'я сказати важко. Наркотик — отрута, котра з колосальною швидкістю руйнує організм. Тому все залежить від терміну початкового лікування та індивідуальних особливостей організму. Визначити, чи вживає ваш товариш наркотики нелегко, але можна. Зміни, які можуть відбуватися з підлітком, уже очевидні на початку нового захоплення, коли ще не виникла наркотична залежність. У цей час ви можете його врятувати. Необхідна довірча розмова, можете відразу звернутися до спеціаліста.

Зверніть увагу на такі ознаки:

—    Поява агресивності, різкі зміни в поведінці:  кволість  зранку і  надмірна збудженість у другій половині дня, уникає вас, по телефону відповідає крадькома   і   уривчасто,   колишні   друзі   не цікавлять, захоплення теж.

—    Відносно одягу став неакуратний. Серед речей з'явилися баночки, з'явився незрозумілий запах, шприци і пігулки.

—    З дому можуть зникати речі, коштовності.

—    Надмірна веселість, почервоніння обличчя,    різкі   зміни   в   апетиті  

        — Ймовірні   ознаки   вживання   «веселого біломору»;    вузькі    зіниці,    млявість, відчуженість    (вживання    наркотиків опійної групи);  налиті кров'ю очі.

        — Зміна   в   розмові,   бліда   шкіра, надмірне вживання рідини, порушення координації.

Як бачимо, гра в життя і смерть починається легко і весело з друзями і подружками. А з бездни  доводиться вибиратися поодинці. Мало в кого з тих, хто спробував наркотик, вибратися вистачає сили. Тож жити чи не жити? Ось в чому питання... І вам обирати свій шлях самим.

 Правила поведінки під час відпочинку біля водойми.

Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати. Навчитись плавати потрібно кожному. Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати допомогу товаришу, який потрапив у біду.

Правила безпечної поведінки на воді та біля води:

·         діти повинні купатися обов’язково під наглядом дорослих;

·         вчитися плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків;

·         не купайтеся i не пірнайте у незнайомих місцях, це можна робити у спеціально відведених місцях;

·         не можна запливати за обмежувальні знаки;

·         слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах та іграшках, особливо, коли є вітер або сильна течія;

·         якщо течія вас підхопила, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово i плавно повертаючи до берега;

·         не купайтеся в холодній воді, щоб не сталося переохолодження;

·         не треба купатися довго, краще купатися кiлька разів по 20-30 хв.;

·         не можна гратися на воді у такі ігри, які можуть завдати шкоди;

·         не подавайте без потреби сигналів про допомогу;

·         не пірнайте під людей, не хапайте їх за ноги;

·         купатися рекомендовано вранці i ввечері;

·         не слід купатися наодинці;

·         не підпливайте до коловоротів, пароплавів i катерів;

·         не стрибайте головою вниз у місцях, глибина яких вам невідома.

·         не забувайте, що вода несе й небезпеку! Шторм на морі, повінь, сильна злива можуть завдати шкоди не тiльки навколишньому середовищу, але й людині!

Вода є найцiннiшим даром природи. Без їжi людина може прожити понад місяць, а без води – декiлька днів. Наявнiстъ води вiдiграє вирішальну роль у збереженні житгя та здоров’я людини. 

Джерельна вода – найбезпечніша та найсмачніша. Воду з проточних водойм слід кип’ятити.

Венеричні захворювання - група захворювань, збудниками яких являються мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби). Основний шлях інфікування – статевий.

Рідше – побутовий, при використанні предметів особистої гігієни інфікованої людини: рушники, мочалки, білизна, леза. Характеризуються високою контактністю та швидким поширенням. Причиною цього є статева розбещеність – ранній початок статевого життя, часта зміна партнерів, недотримання правил особистої гігієни, випадкові швидкоплинні зв’язки з малознайомими чи зовсім незнайомими партнерами без використання засобів механічного захисту (презервативів).

 Види венеричних захворювань :

В залежності від виду збудника розділяють: бактеріальні інфекції (гонорея, сифіліс, хламідіоз, микоплазмоз); вірусні інфекції (генітальний герпес, СНІД, папіломавірусна інфекція); паразитарні інфекції (кандидоз, трихомоніаз).

Бактеріальні інфекції

• Пахова гранульома — інфекційне захворювання, яке викликають бактерії виду Calymmatobacterium granulomatis.
• М'який шанкр — інфекційне захворювання, що передається статевим шляхом. Збудником хвороби є бактерія Haemophilus ducreyi. Захворювання поширене головним чином в Африці, Центральній і Південній Америці. У Східній Європі зустрічається вкрай рідко.
• Сифіліс — хронічне системне венеричне інфекційне захворювання з ураженням шкіри, слизових оболонок, внутрішніх органів, кісток, нервової системи з послідовною зміною стадій хвороби, що викликається бактеріями виду Treponema pallidum.
• Венерична лімфогранульома — хронічне ЗПСШ. Характеризується специфічним ураженням пахових, стегнових, клубових і глибоких тазових лімфатичних вузлів.
• Хламідіоз — одне з найпоширеніших інфекційних ЗПСШ, яке передається при вагінальному, оральному та анальному статевому акті. У жінок хламідії можуть викликати запалення шийки матки та інших органів малого тазу, які посідають перше місце серед причин позаматкових вагітностей і жіночого безпліддя. У чоловіків хламідійна інфекція проявляється запаленням сечівника і придатків яєчок.
• Гоноре́я — інфекційне ЗПСШ, що викликається грамнегативним диплококком - гонококком, характеризується ураженням слизових оболонок сечостатевих органів. Відноситься до венеричних захворювань. При гонореї уражаються слизові оболонки, перш за все, статевих шляхів, але можуть вражатися слизова прямої кишки, кон'юнктива.
• Мікоплазмоз (див. докладніше в розділі «Запальні захворювання»)
• Уреаплазмоз — захворювання, що викликається специфічним мікроорганізмом уреаплазма уреалітікум, яке належить до Грам-негативних мікробів, позбавлених клітинної стінки. В організм людини інфекція може потрапити при народженні від хворої матері: мікроби можуть потрапляти в статеві шляхи дитини під час пологів і зберігатися там все життя, перебуваючи в неактивному стані.

Вірусні інфекції

• ВІЛ — вірус імунодефіциту людини, що викликає захворювання - ВІЛ-інфекцію, остання стадія якої відома як синдром набутого імунодефіциту (СНІД) - на відміну від вродженого імунодефіциту.
• Вірус простого герпесу другого типу — вид сімейства вірусів герпесу, що викликають у людини інфекції геніталій (генітальний герпес). Цей вірус є нейротрофним і нейроінвазивним - після зараження мігрує до нервової системи. Вірус особливо небезпечний для людей з ослабленою імунною системою, зокрема, для ВІЛ-інфікованих, а також для тих, хто нещодавно переніс операцію з трансплантації органів, оскільки медикаменти, які використовуються при трансплантації, пригнічують імунну систему.
• Гострокінцеві кондиломи — різновид кондилом у вигляді маленьких виростів тілесного кольору, які можуть з'являтися на статевих органах, навколо заднього проходу, іноді в роті. Як правило вони обумовлені вірусною інфекцією, збудник якої - вірус папіломи людини (ВПЛ).
• Папіломавірус людини (ВПЛ) — вірус з роду папіломавірусів. Передається тільки від людини до людини і призводить до зміни характеру росту тканин. Відомо більше 100 видів ВПЛ. З них більше 40 - можуть викликати ураження аногенітального тракту (статеві органи і анальний отвір) чоловіків і жінок і появу шпилястих кондилом. Доведено, що деякі види ВПЛ викликають рак шийки матки.
• Гепати́т В — ввірусне захворювання, збудником якого є вірус гепатиту В. Вірус відрізняється надзвичайно високою стійкістю до різних фізичних і хімічних факторів: низьких і високих температур (у тому числі кип'ятіння), багаторазового замерзання відтаювання, тривалого впливу кислого середовища. У зовнішньому середовищі при кімнатній температурі вірус гепатиту В може зберігатися до декількох тижнів: навіть у засохлій і непомітній плямі крові, на лезі бритви, кінці голки. У сироватці крові при температурі +30°С інфекційність вірусу зберігається протягом 6 місяців, при -20 ° С близько 15 років. Інактивується при обробці в автоклаві протягом 30 хвилин, стерилізації сухим жаром при температурі 160 ° С протягом 60 хвилин, прогріванні при 60 ° С протягом 10 годин.
• Цитомегаловірус — рід вірусів родини герпесвірусів, здатний інфікувати людей, викликаючи у них Цитомегалію.
• Контагіозний молюск шкірне захворювання, збудником якого є один з вірусів групи віспи. Зазвичай уражається шкіра, іноді - слизові оболонки. Найчастіше інфекція виникає у дітей у віці від одного до десяти років. Інфекція передається при безпосередньому контакті з хворим або через забруднені предмети. У типовому випадку вірусна інфекція у дорослих призводить до утворення на зовнішніх статевих органах, стегнах, сідницях або нижній частині живота вузликів, піднятих над поверхнею шкіри. Величина цих безболісних уражень, що з'являються зазвичай через 3-6 тижнів після зараження, варіює від 1 мм до 1 см в діаметрі; вони мають рожево-помаранчове забарвлення з перламутровою верхівкою. При натисканні на вузлик з нього, як з вугра, виділяється творожиста пробка. Найчастіше контагіозний молюск не завдає серйозних неприємностей і зникає сам по собі приблизно протягом 6 міс; тому лікування потрібно не у всіх випадках.
• Саркома Капоші (ангіосаркома Капоші) - це множинні злоякісні новоутворення шкіри. Вперше описана угорським дерматологом Моріцем Капоші і названа його ім'ям.

Протозойні інфекції

• Трихомоніаз займає перше місце за поширеністю серед захворювань сечостатевого тракту та ЗПСШ. За даними ВООЗ, більше 10% населення земної кулі хворіють на трихомоніаз. Збудник - піхвова трихомонада. Трихомоніаз небезпечний в першу чергу важкими наслідками у вигляді ускладнень, які можуть бути причиною безпліддя, патології вагітності і т.п. Основне місце проживання трихомоніазу в чоловічому організмі - уретра, передміхурова залоза і сім`яні пухирці, в жіночому - піхва. Однак при першому потраплянні в організм трихомонади завжди викликають уретрит. Зараження відбувається статевим шляхом при контакті з хворим або носієм інфекції. Інкубаційний період складає 1-4 тижнів.

Грибкові інфекції

• Кандидоз (молочниця) — один з різновидів грибкової інфекції, викликається мікроскопічними грибами роду Candida. Мікроорганізми роду Кандіда входять до складу нормальної мікрофлори рота, піхви і товстої кишки більшості здорових людей. Захворювання обумовлене не просто наявністю грибів роду Candida, а їх розмноженням у великій кількості, та / або попаданням більш патогенних штамів гриба. Найчастіше кандидоз виникає при зниженні загального і місцевого імунітету.

Паразитарні захворювання

• Фтіріаз або лобковий педикульоз - паразитарне венеричне захворювання шкіри, яке викликають лобкові вши.
• Короста — аразне шкірне захворювання, збудником якого є мікроскопічний паразит - коростяний кліщ. Характерними ознаками захворювання є свербіж і папуловезікулезний висип, часто з приєднанням вторинних гнійничкових елементів внаслідок інфікування при розчісуванні.

Бережіть себе і своє здоров'я!!!